25 травня 2026 року відбувся міжнародний телеміст між студентами Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка й Університету імені Адама Міцкевича в Познані на тему «Мова медіа: тенденції розвитку і виклики сьогодення».

Подія перетворилася на платформу для фахової дискусії про те, як трансформується мова медіа під час російсько-української війни, у процесі глобалізації та нових комунікаційних практик.

З українського боку участь у телемості взяли викладачі кафедри мови медіа Навчально-наукового інституту журналістики, зокрема завідувачка кафедри професорка Наталія Шумарова, асистентка Станіслава Горецька, а також студенти другого курсу освітньої програми “реклама та зв’язки з громадськістю”.

Польську сторону представляли науковці факультету неофілології Інституту східнослов’янських філологій Університету імені Адама Міцкевича в Познані: завідувач кафедри україністики професор Ярослав Поліщук і викладач української мови як іноземної Олександр Григор’єв.

Під час зустрічі пролунали три виступи, присвячені сучасним змінам у мові медіа.

Першу доповідь – «Російсько-українська війна і мова медіа» – представив доцент Дмитро Данильчук. Ішлося про те, як повномасштабна війна вплинула на лексику медіа і зробила її більш мілітаризованою. Військова термінологія, яка раніше функціонувала переважно у професійній сфері, сьогодні активно використовується в повсякденній комунікації та журналістських матеріалах.

Окрему увагу приділили появі нових символічних слів і мемів, що народжуються безпосередньо в медіапросторі. Серед них Чорнобаївка, яка стала символом повторюваних втрат російської армії, а також інші іронічні та емоційно забарвлені вислови, що швидко поширюються через соціальні мережі й новинні платформи.

Другий виступ – «Мова сучасних медіа: чому емоції переважають над фактами?» – представила професорка Людмила Пономаренко. У доповіді йшлося про зміну балансу в сучасній медіакомунікації: емоційність дедалі частіше витісняє фактологічність. Саме емоційні тригери стають головним інструментом привернення уваги аудиторії та формують нову модель споживання новин, у якій реакція часто переважає над змістом.

Також учасники обговорили, як медіа формують емоційне сприйняття реальності. З одного боку, тривожні формулювання на кшталт «обстріли по всій країні» чи «масштабні руйнування», що посилюють напругу й страх. З іншого – мовні конструкції підтримки та згуртування: «Україна переможе», «ми вистоїмо», «сила в єдності». Саме на перетині цих емоційних наративів виникає стан афекту, коли емоція починає домінувати над раціональним сприйняттям інформації.

Третій тематичний блок – «Англіцизми в сучасних медіа: між глобалізацією та мовною ідентичністю» – представив доцент Сергій Борщевський. У центрі уваги було активне проникнення англомовних запозичень у медіамову: «фідбек», «дедлайн», «краш-тест» та інших слів, які вже стали частиною повсякденного мовлення.

Окремо учасники порушили питання мовного вибору й українських відповідників: де запозичення є природним наслідком глобалізації суспільства, а де англіцизми поступово витісняють власні мовні ресурси.

Загалом телеміст став важливою платформою для академічного діалогу між українськими та польськими учасниками. Зустріч іще раз засвідчила, що сучасна медіамова – це не лише система слів, речень і текстів, а й інструмент впливу, емоційної взаємодії та формування суспільних сенсів.

Для Навчально-наукового інституту журналістики ця подія стала цінним досвідом міжнародної співпраці й можливістю глибше осмислити процеси, які сьогодні формують сучасний медіапростір.

Автори: Софія Попель, Ліза Побєднова, Анастасія Продан