Навчальний план. Програми навчальних дисциплін – Наука і міжнародне співробітництво

У програмі асистентської педагогічної практики аспірантів/ад’юнктів висвітлюються організаційно-методичні засади практичної професійної підготовки аспірантів/ад’юнктів. Подано необхідні матеріали для навчально-методичного забезпечення практики аспірантів/ад’юнктів з метою опанування ними знаннями, вміннями та навичками педагогічної діяльності.

Мета навчальної дисципліни. Метою асистентської педагогічної практики аспірантів/ад’юнктів є оволодіння аспірантами/ад’юнктами сучасними методами, формами та засобами навчання, формування у них на базі одержаних у вищому навчальному закладі знань із базових психолого-педагогічних дисциплін, професійних навичок та вмінь для вирішення конкретних навчально-виховних задач в умовах реального педагогічного процесу, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності. В результаті проходження педагогічної практики у аспірантів/ад’юнктів повинні бути сформовані конструктивні, організаторські, комунікативні й дослідницькі вміння викладача університету, необхідні для забезпечення провідних аспектів педагогічної діяльності: навчальної, методичної, виховної й дослідницької роботи

Викладачі: керують асистентською педагогічною практикою аспірантів/ад’юнктів керівник від кафедри (як правило, науковий керівник аспіранта) та консультант від кафедри педагогіки.

Аспірант має знати:

– основні поняття і категорії педагогіки та методики викладання у вищих навчальних закладах;
– навчально-методичні комплекси для студентів вищих навчальних закладів;
– сучасні підходи до формування у студентів професійної компетентності;
– інноваційні освітні технології навчання у вищих навчальних закладах;
– форми, види і способи контролю й оцінювання рівня сформованості професійних компетентностей;
– основні організаційні форми реалізації освітнього процесу у вищих навчальних закладах;
– основи планування освітнього процесу у вищому навчальному закладі;
– основні положення законодавства України в галузі вищої освіти, програмних документів, які стосуються навчання студентів та викладання у ВНЗ;
– завдання і функції науково-педагогічного працівника;
– вимоги до підготовки документального супроводу викладання у ВНЗ;
– основні принципи, методи, види навчання у ВНЗ.

Аспірант має вміти:

– визначати й аналізувати цілі, зміст, принципи, методи і прийоми навчання;
– аналізувати, обирати й ефективно використовувати навчально-методичні комплекси для студентів вищих навчальних закладів;
– контролювати й оцінювати рівень сформованості всіх складників професійної компетентності;
– планувати й реалізовувати різні форми організації освітнього процесу у вищому навчальному закладі;
– планувати (проектувати) вивчення навчальних дисциплін;
– відбирати, структурувати зміст навчального матеріалу для проведення різних видів навчальних занять;
– використовувати знання про індивідуально-вікові особливості молоді при проведенні занять;
– застосовувати інноваційні методи, прийоми та засоби навчання і виховання студентів;
– підвищувати професійні вміння, вивчати передовий педагогічний досвід.

Мова викладання: українська.

Форма контролю: диференційований залік.

Місце в структурно-логічній схемі підготовки докторів філософії. Міжпредметні зв’язки дисципліни з іншими науками дають змогу глибше пізнати психолого-педагогічні факти, явища і процеси, що є підґрунтям для ефективної освітньої діяльності викладача у вищій школі. Також, важливими є безпосередні міждисциплінарні зв’язки з курсом «Професійно-педагогічна компетентність викладача вищого навчального закладу».

Терміни вивчення. На проходження асистентської педагогічної практики на 2–3 році навчання відводиться 300 годин/10 кредитів ЄКТС. Зокрема: проведення різних видів навчальних занять не менше 50 год., інші види робіт, у тому числі і самостійна робота – 250 год.

Мета вивчення курсу: сформувати у аспірантів ряд загальних компетентностей, які спрямовані на оволодіння здатностями практично застосовувати сучасні філософські знання у процесі виконання власного наукового дослідження з метою розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та дослідницько-інноваційної діяльності; вміння з нових дослідницьких позицій формулювати загальну методологічну базу власного наукового дослідження, усвідомлювати актуальність і мету власного наукового дослідження, усвідомлювати значення власного наукового дослідження для розвитку інших галузей науки, суспільно-політичного, економічного життя, національної чи світової духовної культури; знання епістемологічних засад та актуальних епістемологічних проблем галузі науки, за якою виконується власне наукове дослідження; здатність до критичного мислення, вміння застосовувати критичне мислення до аналізу результатів власного наукового дослідження, його наукової новизни, теоретичного і практичного значення; здатність до участі у міждисциплінарних проектах комплексного наукового дослідження складних систем, використовувати результати наукових досліджень інших галузей науки для досягнення цілей власного наукового дослідження; знання категоріальних засад вивчення процесів самоорганізації в природі та соціокультурному світі; володіння навичками застосування синергетичної методології у науково-дослідницькій та педагогічній діяльності, знаннями про фундаментальні засади сучасної наукової нелінійної картину світу; здатність працювати в межах постнекласичного типу наукової раціональності, вміти продукувати нові наукові ідеї з урахуванням етичних цінностей сучасної світової культури (екологічних, етико-моральних, міжнародно-правових, релігійних тощо); здатність розвивати фундаментальні гуманістичні цінності у власному науковому дослідженні; здатність усвідомлювати місце результатів власного наукового дослідження у суспільному житті на основі знання соціальної історії науки.

Предмет навчальної дисципліни: методологічні та епістемологічні засади сучасного наукового знання та наукової раціональності.

Структура курсу. Курс складається з трьох модулів:

Тема 1. Феномен науки.

Тема 2. Філософія науки як практична філософія.

Тема 3. Епістемологія науки (за галузями гуманітарного знання)

Кількість кредитів ЄКТС на навчальну дисципліну – 4. Форма підсумкового контролю – іспит.

Місце у структурно-логічній схемі: викладається на другому році навчання.

Інтернаціоналізація академічної діяльності зумовлює необхідність посилення міжнародної співпраці науковців усіх галузей. Важливою передумовою для цього поряд із знаннями мови є вміння належним чином презентувати себе та власні дослідження іноземною мовою насамперед перед міжнародною науковою спільнотою. Особливої ваги такі завдання набувають у процесі встановлення наукових контактів та під час пошуку фінансової підтримки у Німецької службі академічних обмінів (ДААД) та інших спонсорів наукових проектів. Метою курсу є сприяння набуттю та вдосконаленню цих професійних навичок молодим науковцям (аспірантам).

Курс передбачає огляд особливостей наукової роботи університетів та інших вищих навчальних закладів ФРН; аналіз фінансових, організаційно-технічних та правових можливостей для планування успішного навчання та наукової діяльності в Німеччині; ознайомлення з формальними вимогами до оформлення заявок на гранти ДААД, зокрема щодо укладання мотиваційного листа, автобіографії та плану досліджень, що передбачає тренінги з опрацювання цих текстів, підготовку до співбесіди, тренування стратегій самопрезентації та презентації власного дослідження. Практична частина курсу завершується виконанням комплексних вправ з подання заявок на різноманітні стипендії насамперед науково-дослідницького характеру.

Кількість кредитів: 4.

Викладач: лектор ДААД Д. Клаппер (асистент).

Мета навчальної дисципліни полягає у:

наданні аспірантам інформації про особливості роботи німецьких університетів та інших вищих навчальних закладів;
ознайомленні аспірантів з формальними вимогами до текстів, необхідних для подання заявок;
набутті навичок у написанні передбачених курсом наукових текстів (мотиваційного листа, автобіографії, плану досліджень) згідно з усталеними нормами;
підготовці аспірантів до співбесіди та презентації власного дослідження;
набутті навичок самостійного пошуку інформації при укладанні та оформленні заявок на закордонні науково-дослідницькі гранти.

Попередні вимоги

Програму із курсу «Укладання та оформлення заявок на гранти Німецької служби академічних обмінів» побудовано із урахуванням того, що ця дисципліна спирається на:

а) фундаментальні мовознавчі дисципліни («Вступ до мовознавства», «Вступ до спецфілології», «Основи теорії мовної комунікації», «Основи ділової комунікації (перша мова)»;

б) професійно-орієнтовані дисципліни («Практичний курс першої мови»).

Результати навчання. Кожен аспірант повинен засвоїти знання з німецької мови та отримати відповідні практичні навички, необхідні та достатні для його підготовки як науковця, на рівні вимог, що передбачені професійно-освітньою програмою підготовки аспірантів.

Мова викладання: англійська, німецька.

Місце у структурно-логічній схемі: читається на другому році навчання.

Термін вивчення: дисципліна вивчається на другому році навчання за освітньо-науковим рівнем «доктор філософії» в обсязі 120 годин, у тому числі 24 годин аудиторних занять (10 год. – лекційні заняття, 12 год. – практичні заняття, 2 години – консультація), 96 годин самостійної роботи.

Дисципліна «Комерціалізація наукових досліджень та трансфер технологій» належить до переліку дисциплін вільного вибору аспіранта. Вона забезпечує професійний розвиток аспіранта та спрямована на формування у нього компетенцій у сфері організації та фінансування господарського обороту результатів наукових досліджень. Особлива увага приділяється аналізу методів оцінки об’єктів інтелектуальної власності, механізму управління комерціалізацією наукових досліджень та передачі майнових прав на результати наукової діяльності.

Кількість кредитів: 4.

Форма контролю: іспит.

Мета навчальної дисципліни: формування у студентів комплексного розуміння сутності, механізму та принципів комерціалізації результатів наукових досліджень, системи захисту, методів розпорядження інтелектуальною власністю та порядку здійснення трансферу технологій.

Попередні вимоги:

Аспірант повинен знати: сутність і специфіку відносин інтелектуальної власності; загальні принципи організації господарської діяльності.

Аспірант повинен вміти: аналізувати економічні процеси, що супроводжують господарський оборот результатів інтелектуальної діяльності; працювати із джерелами статистичних даних та аналізувати інституційні засади захисту результатів наукових досліджень.

Структура курсу. Курс складається з модулів:

механізму та функції комерціалізації результатів наукових досліджень;
специфіка обліку та оподаткування операцій з результатами наукових досліджень;
принципи та форм фінансування комерціалізації наукових досліджень;
методи управління ризиками комерціалізації наукових досліджень;
порядок та форми розпорядження майновими правами інтелектуальної власності;
механізм та шляхи трансферу технологій;
методи та принципи вартісної оцінки результатів наукових досліджень;
стратегії та механізм підтримки інтелектуальної безпеки.

Результати навчання:

Аспірант буде знати: сутність, структуру і функції інтелектуального капіталу; загальні принципи оцінки інтелектуальної власності; механізм управління інтелектуальним капіталом; методику обліку та податкового менеджменту об’єктів інтелектуальної власності; основні форми розпорядження майновими правами інтелектуальної власності; теоретичні засади підтримки інтелектуальної безпеки у процесі господарської діяльності.

Аспірант буде вміти: організовувати трансфер технологій; здійснювати фінансування комерціалізації інтелектуальної власності; забезпечувати охорону результатів наукових досліджень; аналізувати ефективність комерціалізації результатів наукових досліджень; планувати та керувати процесом комерціалізації інтелектуальної власності; здійснювати реєстрацію прав на об’єкти інтелектуальної власності; визначати ринкову вартість результатів інтелектуальної діяльності.

Мова викладання: українська.

Термін вивчення: дисципліна вивчається на другому році навчання за освітньо-науковим рівнем «доктор філософії» в обсязі 120 годин, у тому числі 24 годин аудиторних занять (18 год. – лекційні заняття, 4 год. – практичні заняття, 2 години – консультація), 96 годин самостійної роботи.

Дисципліна «Принципи організації науково-дослідницьких робіт» належить до переліку дисциплін вільного вибору аспіранта. Вона забезпечує професійний розвиток аспіранта та спрямована на формування у нього компетенцій у сфері організації науково-дослідницьких робіт. Особлива увага приділяється процесу наукового пізнання в економічній науці, його завданням, структурі і нормам, методології наукового пошуку, обґрунтуванню його результатів і шляхів розробки та розв’язання наукових проблем у процесі теоретичних досліджень.

Кількість кредитів: 4.

Форма контролю: іспит.

Викладач: Жилінська Оксана Іванівна, к.е.н., доцент кафедри менеджменту інноваційної та інвестиційної діяльності економічного факультету.

Мета навчальної дисципліни: формування у аспірантів системних знань і навичок організації науково-дослідницьких робіт, застосування загальнонаукових і спеціальних підходів, методів і процедур у науковому пізнанні для досягнення визначених пізнавальних і науково-прикладних цілей.

Попередні вимоги:

Аспірант повинен знати: сутність і логіку наукового дослідження, основні загальнонаукові і спеціальні підходи, методи і процедури, що застосовуються у процесі наукового пізнання, рівні та етапи проведення наукових досліджень, форми викладення наукових результатів та вимоги до їх оформлення.

Аспірант повинен вміти: формувати пізнавальні цілі наукового дослідження, організувати його виконання за відповідними етапами, добирати відповідний предмету та цілям дослідження пізнавальний інструментарій, формулювати робочу гіпотезу, презентувати наукові результати у формі виступу на конференції, тез, наукової статті, відзиву на автореферат, а також розробляти завдання дослідження.

Змістові модулі:

методологія та методи наукових досліджень;
етапи і результати наукових досліджень.

Мова викладання: українська.

Термін вивчення: дисципліна вивчається на другому році навчання за освітньо-науковим рівнем «доктор філософії» в обсязі 120 годин, у тому числі 24 години аудиторних занять (18 год. – лекційні заняття, 4 год. – практичні заняття, 2 години – консультація), 96 годин самостійної роботи.

Дисципліна «Наукова бібліографія» передбачає вивчення правил оформлення списків використаних джерел у дисертаційних роботах, бібліографічних посилань у наукових статтях відповідно до вимог, які існують в європейському глобалізованому науковому просторі.

Мета курсу: сприяння формуванню науково-бібліографічної культури аспірантів, набуття навичок складання бібліографічних описів різних видів видань відповідно до вимог чинного національного стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис, бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання», міжнародного стандарту «ISO 690:2010. Information and documentation – Guidelines for bibliographic references and citations to information resources», різних міжнародних стилів оформлення бібліографічних посилань у наукових статтях в зарубіжних виданнях (MLA (Modern Language Association) style; APA (American Psychological Association) style; Chicago/Turabian style; Harvard style; ACS (American Chemical Society) style; AIP (American Institute of Physics) style; AMS (American Mathematical Society) style); ознайомлення з українськими та міжнародними системами складання бібліографічних описів.

Структура курсу: курс складається із двох змістових модулів. У першому змістовому модулі аспіранти вивчають вимоги до складання бібліографічного опису у списку використаних джерел до наукових робіт відповідно до вимог українських національних стандартів. Другий змістовий модуль присвячено розгляду особливостей оформлення бібліографічних посилань за міжнародними стандартами, стилями цитування, правил транслітерації латиницею бібліографічних описів українськомовних та російськомовних наукових джерел при публікації наукових статей у міжнародних виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus, Web of Science та інших.

У результаті вивчення навчальної дисципліни аспірант повинен

знати:

загальні вимоги до складання однорівневого бібліографічного опису: використання скорочень, малої та великої літер, приписаної пунктуації, основні відмінності чинного стандарту від радянського ГОСТ 7.1-84;
вимоги до складання багаторівневого бібліографічного опису (багатотомних, серіальних видань) та аналітичного бібліографічного опису (статей у журналах, розділів в книгах);
особливості складання бібліографічного опису електронних ресурсів різних видів (статті на веб-сайтах, електронні версії книжкових видань, дописи у соціальних мережах, відеороліки з yutube тощо), аудіо-, відеовидань, архівних джерел;
cпецифіку складання бібліографічних описів до наукових статей в журналах, що індексуються міжнародними наукометричними базами даних.

уміти:

складати бібліографічний опис різних видів документів (книжкових та періодичних видань, статей із газет і журналів, електронних ресурсів тощо) відповідно до вимог національного стандарту (ДСТУ ГОСТ 7.1:2006), міжнародного стандарту ISO 690:2010 та основних зарубіжних стилів цитування (MLA style; APA style; Chicago/Turabian style; Harvard style);
оформлювати бібліографічні описи різних видів документів відповідно до галузевих міжнародних стилів цитування (ACS (American Chemical Society) style; AIP (American Institute of Physics) style; AMS (American Mathematical Society) style);
використовувати українські та міжнародні автоматизовані системи для складання бібліографічних описів.

Місце у структурно-логічній схемі дисциплін: викладається на другому році навчання.

Кількість кредитів: 4.

Форма контролю: іспит.

Дисципліна передбачає вивчення особливостей наукової комунікації у різних форматах та комунікаційних середовищах. Курс спрямований на формування вмінь ефективної презентації результатів наукових досліджень.

Мета вивчення курсу: формалізувати комунікаційні вміння доктора філософії відповідно до структури, умов та вимог комунікаційних середовищ, в яких він може презентувати результати наукових досліджень.

Структура курсу. Курс складається з двох модулів. У першому змістовому модулі (25 % навчального часу) науковці знайомляться із загальною природою комунікації, її особливостями, принципами побудови ефективних комунікаційних стратегій, формами позиціювання в комунікаціях, вивчають особливості сприймання інформації аудиторією, засоби і способи досягнення інформаційного комфорту. У другому змістовому модулі вивчаються практичні моделі комунікації в різних комунікаційних середовищах (75% навчального часу): підготовка виступу та презентації, ведення персональних медіа ресурсів, позиціювання результатів наукових досліджень в соціальних мережах та використання соціальних сервісів, форми презентації наукових результатів для медіа, для інвесторів, для апробації в типових та нетипових для науковця комунікаційних середовищах. Окремим завданням вивчення модулю є підготовка комплексного інформаційного пакету для популяризації результатів наукових досліджень у різних комунікаційних середовищах.

Вивчення курсу передбачає систематизацію знань про:

системи комунікації в сучасному світі;
комунікаційний вплив і його закономірності;
критерії ефективності комунікації і засоби їх дотримання.

Опанування практичними аспектами курсу передбачає оптимізацію вмінь щодо:

ефективного комунікування в різних комунікаційних середовищах;
продукування ефективних текстів для різних каналів інформування;
свідомого керування комунікаційним процесом в різних типах комунікації для досягнення системних результатів презентації наукових результатів та самопрезентації.

Місце у структурно-логічній схемі дисциплін: викладається на другому році навчання.

Кількість кредитів: 4.

Форма контролю: іспит.

Метою дисципліни є формування необхідних теоретичних знань та практичних навичок, які дозволять ефективно використовувати на практиці методології, моделі, методи та засоби професійного управління науковими проектами на рівні, який відповідав би вимогам підготовки докторів філософії.

Предметом дисципліни є наукові проекти та методології професійного управління такими проектами.

Змістові модулі дисципліни:

особливості наукових проектів та методологій управління такими проектами;
організація управління науковими проектами;
основні функції та компоненти професійного управління науковими проектами;
засоби управління науковими проектами.

Місце дисципліни у структурно-логічній схемі: викладається на другому році навчання.

Короткий опис дисципліни. В рамках дисципліни будуть вивчатися сучасні методології професійного управління проектами в застосуванні до наукових досліджень (зокрема PMBOK, P2M, Agile). Основна відмінність професійного підходу до управління науковими проектами полягає в чіткій орієнтації:

На результат проекту, а не на процес його досягнення.
На вирішення питань організації наукових досліджень (в тому числі і через матрицю відповідальності), як основних в управлінні науковими проектами.
Чітка регламентація всіх взаємодій і процесів (в тому числі планування наукових досліджень), спрямованих на досягнення цілей проектів.

Для цього в рамках дисципліни будуть вивчатися способи професійного управління: інтеграцією в наукових проектах (об’єднання всіх учасників в єдину систему); змістом (що треба зробити); термінами (коли треба зробити); вартістю (планування фінансових ресурсів); трудовими ресурсами; закупівлями; інформаційним зв’язком (між учасниками); якістю; ризиками.

Вивчення цієї дисципліни дасть змогу науковцям підходити до виконання будь яких наукових проектів (в тому числі й написання дисертацій) з позицій професійного проектного менеджменту.

Форма контролю: іспит.

Кількість кредитів: 4.

Дисципліна «Сучасні кількісні методи аналізу соціальних даних» належить до переліку дисциплін вільного вибору аспіранта. Дисципліна спрямована на формування сучасного дослідника, що вміє активно працювати із даними емпіричних досліджень. Метою дисципліни є формування у майбутніх докторів філософії теоретичних знань та практичних компетентностей, необхідних для самостійного аналізу даних, зібраних різними методами в рамках еспіричного соціального дослідження. Будуть представлені як кількісні методи, що ґрунтуються на моделях аналізу кореляцій та коваріацій, так і методи аналізу категоріальних даних. Також увага приділяється методам оцінки валідності та надійності методик вимірювання складних концептів, статистичним методам перевірки комплексних дослідницьких гіпотез, що включають каузальні зв’язки та впливи.

Кількість кредитів: 4.

Мета навчальної дисципліни: дати знання про сучасні методи аналізу даних та сформувати компетенції самостійного використання комп’ютерних пакетів програм для вирішення аналітичних задач, що виникають на різних етапах емпіричних соціальних досліджень.

Попередні вимоги:

Аспірант повинен знати: основи методології наукового дослідження, основи математичної статистики, підходи до вимірювання соціальних змінних, основи планування експерименту, описові статистики, методи перевірки статистичних гіпотез, основи аналізу кореляцій та коваріацій.

Аспірант повинен вміти: застосовувати критичний аналіз, розрізняти наукове і буденне знання, вміти формулювати гіпотези дослідження та обирати адекватні методи їх перевірки, вміти працювати в групі, бути відкритим у спілкуванні, вести наукову дискусію.

Змістові модулі:

обґрунтування методологічних та теоретичних засад сучасного емпіричного соціологічного дослідження. Дослідницький план;
основні підходи до вимірювання у соціальних науках. Методи оцінки валідності та надійності інструментів вимірювання;
вимірювальні моделі експлораторного та конфірматорного факторного аналізу, побудова адитивних індексів;
модель регресії (лінійна регресія, логістична регресія). Використання моделей структурних рівнянь для обґрунтування та вивчення каузальних зв’язків у емпіричному соціологічному дослідженні;
аналіз категоріальних даних. Аналіз багатовимірних таблиць частот та відсотків. Модель логлінійного аналізу;
багаторівневий аналіз даних;
використання електронних джерел емпіричних даних в соціальному дослідженні.

Мова викладання: українська.

Місце у структурно-логічній схемі: дисципліна відноситься до третього блоку дисциплін – вільного вибору аспіранта.

Термін вивчення: читається на другому році навчання за освітньо-науковим рівнем «доктор філософії»; обсяг дисципліни 120 годин, у тому числі 24 годин аудиторних занять (18 год. – лекційні заняття, 4 год. – практичні заняття, 2 години – консультація), 96 годин самостійної роботи.

Дисципліна «Глобалізаційні процеси в сучасному світі» належить до переліку дисциплін вільного вибору аспіранта. Вона забезпечує особистісний і професійний розвиток аспіранта і спрямована на формування кваліфікованого науковця і викладача вищої школи, який володіє теоретичними та практичними знаннями, що дозволяють аналізувати глобалізаційні процеси в сучасному світі. Особлива увага приділяється аналізу об’єктивних чинників цих процесів, дослідженню глобалізації як соціального явища в соціально-політичному, соціально-економічному, соціокультурному аспектах.

Кількість кредитів: 4.

Мета навчальної дисципліни: дати аспірантам знання щодо витоків, сутності, проявів та наслідків глобалізаційних процесів, що відбуваються у сучасному світі, сформувати навички практичної наукової роботи, збору та систематизації даних, наукової дискусії.

Попередні вимоги:

Аспірант повинен знати: історичні передумови, основні закономірності формування і перебігу глобалізаційних процесів у сучасному світі, форми та прояви всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції, конструктивні та деструктивні сторони глобалізації.

Аспірант повинен вміти: творчо використовувати набуті знання в науково-дослідницькій, навчально-педагогічній та інших сферах діяльності; із застосуванням спеціальних і міждисциплінарних методів дослідження здійснювати аналіз новітніх теорій та концепцій глобалізації; залучати нові репрезентативні джерела та наукову літературу для дослідження проблем глобалізації у сучасному світі; формулювати та обґрунтовувати власну думку з дискусійних проблем глобалізації.

Змістові модулі.

Походження самого терміну «глобалізація», варіативність його змістовних значень, еволюція термінології та наукового інструментарію, що використовується науковцями при дослідженні проблеми:

аналіз різноманітних підходів, теорії та концепції глобалізації;
історичні передумови сучасних світових глобалізаційних процесів;
перебіг та основні етапи на шляху формування «глобального світу».

Сутність глобалізації:

прояви глобалізації у різних сферах суспільної діяльності, насамперед політичній, економічній, культурній;
вплив глобалізації на спосіб життя людей, позитивні і негативні аспекти глобалізації;
світові глобальні проблеми та шляхи їх подолання, засади руху антиглобалізму.

Мова викладання: українська.

Місце у структурно-логічній схемі: читається на другому році навчання.

Термін вивчення: дисципліна вивчається на другому році навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «доктор філософії» в обсязі 120 годин, у тому числі 24 години аудиторних занять (18 год. – лекційні заняття, 4 год. – практичні заняття, 2 год. – консультації), 96 годин самостійної роботи.

Дисципліна «Українська наукова мова» належить до переліку навчальних дисциплін вільного вибору начального закладу за освітньо-науковим рівнем «доктор філософії».

Дисципліна формує науково-дослідницьку професійно орієнтовану мовну компетентність та передбачає розвиток усного й писемного академічного мовлення. Зокрема розвиває вміння й навички продукувати якісні наукові тексти різного фахового спрямування, грамотно їх оформлювати, досконало спілкуватися українською мовою писемно й усно в галузі наукової діяльності.

Кількість кредитів: 4.

Мета навчальної дисципліни: поглиблене розуміння специфіки українського наукового мовлення; забезпечення нормативності у творенні й використанні фахових термінів; розвиток традицій наукової усної і писемної комунікації, творче застосування мовленнєвих умінь у продукуванні текстів наукових жанрів.

Попередні вимоги:

Аспірант повинен володіти сучасною українською літературною мовою, знати основи лінгвістичного аналізу тексту, структурно-композиційні та риторичні особливості різножанрових текстів.

Після вивчення курсу аспірант повинен: знати історію становлення норм української наукової мови та внесок науковців у цей процес; аналізувати науковий текст інших авторів та створювати і грамотно оформлювати власні тексти (тези, статті, анотації, реферати, відгуки, рецензії, розділи дисертацій, список літератури); відповідно до сучасних вимог оприлюднювати результати власних наукових досліджень усно і письмово у презентаціях, постер-сесіях, доповідях; вести наукову дискусію, діалог, висловлювати наукову позицію, аргументувати наукові положення.

Змістові модулі.

Граматичні норми наукового стилю української літературної мови: історія, розвиток, перспективи.
Термінологічний аспект наукового тексту.
Особливості академічного письма, наукового діалогу, закони і засоби риторики.

Мова викладання: українська.

Місце у структурно-логічній схемі: викладається на другому році навчання.

Термін вивчення: дисципліна вивчається на 2 році навчання за освітньо-науковим рівнем «доктор філософії» в обсязі 120 годин, у тому числі 24 годин аудиторних занять (10 год. – лекційні заняття, 12 год. – практичні заняття, 2 години – консультація), 96 годин самостійної роботи.

Дисципліна «Психологія спілкування» належить до переліку дисциплін вільного вибору аспіранта. Вона забезпечує особистісний і професійний розвиток аспіранта та спрямована на формування ефективного викладача вищої школи, здатного до передачі знань та розуміння особистості студента, а також здатного налагоджувати міжособистісні стосунки та розуміти явища, які їх супроводжують. Аналізуються механізми соціальної перцепції та явища, пов’язані з розумінням та інтерпретацією поведінки інших людей. Особлива увага приділяється аналізу засобів комунікації, бар’єрам спілкування, конфліктним видам взаємодії та способам розв’язання конфліктів.

Кількість кредитів: 4.

Форма контролю: іспит.

Мета навчальної дисципліни: дати сучасні знання про сутність спілкування як складного процесу, поглибити знання про себе як суб’єкта взаємодії та партнера по спілкуванню, що сприятиме побудові ефективної професійної та міжособистісної комунікації.

Попередні вимоги

Аспірант повинен знати: психологічні закономірності перебігу когнітивних процесів, сутність Я-концепції особистості, закономірності розвитку особистості в онтогенезі, психоаналітичні теорії, що пояснюють взаємодію між людьми, психологічні особливості ефективного спілкування та міжособистісної взаємодії.

Аспірант повинен вміти: творчо використовувати у навчальній, дослідницькій та викладацькій діяльності знання щодо закономірностей та механізмів спілкування, ефективно налагоджувати комунікацію у групах та колективах, протистояти маніпулятивним технікам у спілкуванні та взаємодії.

Змістові модулі:

поняття про спілкування та його різновиди;
розвиток спілкування в онтогенезі;
структура та функції спілкування;
спілкування як взаємодія, головні підходи до пояснення та емпіричного дослідження взаємодії між людьми;
спілкування як обмін інформацією, засоби комунікації, бар’єри спілкування;
спілкування як сприймання та розуміння людьми один одного, механізми взаєморозуміння та явища соціальної перцепції;
конфлікт як результат неефективної взаємодії, його причини та стратегії поведінки.

Мова викладання: українська.

Місце у структурно-логічній схемі: читається на другому році навчання.

Дисципліна «Право інтелектуальної власності» належить до переліку дисциплін вільного вибору аспіранта. Вона забезпечує особистий і професійний розвиток аспіранта та спрямована на формування комплексу знань стосовно прав, що відносяться до інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній та художній сферах; щодо розуміння засад правової охорони об’єктів інтелектуальної власності та шляхів захисту прав інтелектуальної власності в їх матеріальному та процесуальному змісті в національному та міжнародному вимірі. Особлива увага приділяється концепції створення та передачі знань для нарощування потенціалу на міжнародному, державному та інституційному рівнях.

Кількість кредитів: 4.

Мета навчальної дисципліни: дати сучасні знання про сутність прав інтелектуальної власності, про особливості правової охорони й захисту прав інтелектуальної власності в національному та міжнародному вимірі, про комерціалізацію результатів інтелектуальної, творчої діяльності та трансфер технологій, про передачу знань між накою, освітою та промисловістю; про роль інтелектуальної власності в національній економіці та інноваційному процесі.

Попередні вимоги:

Аспірант повинен знати: основні поняття та категорії, які увійшли в теоретично-методологічний арсенал загальнолюдської політичної і правової культури; норми Конституції України як найважливішого акту прямої юридичної дії; методику дослідження систем та методів оцінки ефективності їх застосування під час вирішення конкретних задач, що виникають у процесі створення знань, їх використання та передачі.

Аспірант повинен вміти: творчо використовувати у навчальній, дослідницькій та викладацькій діяльності набуті знання щодо закономірностей та механізмів створення та розпорядження результатами інтелектуальної, творчої діяльності; вміти проводити дослідження з метою перевірки відповідності системи інтелектуальної власності заданим властивостям; уміння вибирати з множини систему заходів, що дозволяє найбільш ефективно вирішувати завдання, які виникають у процесі інтелектуальної, творчої діяльності; відстоювати національні цінності.

Змістові модулі

Інтелектуальна власність в системі знань та сучасні доктрини права інтелектуальної власності.
Авторське право та суміжні права в сучасному інформаційному середовищі.
Права промислової власності як вихідна основа національної економіки.
Захист прав інтелектуальної власності в системі національного правової системи та міжнародних стандартів.
Інтелектуальна власність та інноваційна система України.
Комерціалізація результатів інтелектуальної, творчої діяльності та трансфер технологій.
Вдосконалення передачі знань в Україні між науково-дослідними установами, університетами та промисловістю.

Мова викладання: українська (за бажанням студентів окремі модулі можуть викладатися англійською).

Місце у структурно-логічній схемі: читається на другому році навчання.

Термін вивчення: дисципліна вивчається на другому році навчання за освітньо-науковим рівнем «доктор філософії» в обсязі 120 годин, у тому числі 24 годин аудиторних занять (18 год. – лекційні заняття, 4 год. – практичні заняття, 2 год. – консультація), 96 годин самостійної роботи.

Дисципліна «Література у глобальному естетичному просторі ХХІ ст.» належить до переліку дисциплін вільного вибору аспіранта, забезпечує особистісний та професійний розвиток аспіранта і спрямована на підготовку кваліфікованого науковця та викладача вищої школи.

Головну увагу у викладанні курсу зосереджено на питаннях функціонування літературу у глобальному та локальному медіа просторі ХХІ соліття, теоретичних концепціях розвитку сучасного літературного процесу, аналітичних критичних методологічних стратегіях дослідження художнього тексту, зокрема – міждисциплінарного культурологічного підходу.

Мета: сформувати навички застосування сучасних теоретичних концепцій та методологічного інструментарію аналізу художнього тексту – у контексті культури, історії, семіотичних систем тощо; ознайомити із провідними тенденціями у сучасних теоретичних дискусіях світового літературознавства, культурології; поглиблення та удосконалення знань про новітні аспекти вивчення літератури – у контексті культурологічних, мовознавчих, історіографічних, філософських досліджень, а також практичних навичок здійснення самостійної аналітичної роботи та представлення їх у вигляді наукових статей, аналітичних оглядів та монографій.

Кількість кредитів: 4.

Попередні вимоги:

Аспірант повинен знати: історичні передумови та основні етапи і закономірності розвитку літературного процесу, особливості поєднання методологічних стратегій соціології, культурології, філософії, історіографії та ін. у межах літературознавчих наукових студій, теорію і парктика філологічного аналізу художнього тексту.

Після закінчення курсу аспірант повинен вміти: творчо використовувати набуті знання в науково-дослідницькій, навчально-педагогічній та інших сферах діяльності, із застосуванням спеціальних і міждисциплінарних методів дослідження здійснювати аналіз художніх творів, критично осмислювати новітні теорії та концепції розвитку літературно процесу, аналізувати художній текст у контексті розвитку комунікативного медіапростору, історичній перспективі, формулювати та обґрунтовувати власні думки з дискусійних проблем розвитку літератури на сучасному етапі.

Змістові модулі.

1.1. Сучасні теорії інтерпретації художнього тексту.

1.2. Культурологічні моделі літературного простору та тексту.

1.3. Художній текст як семіотична система.

1.4. Світовий та національний літературний канон.

Мова викладання: українська.

Місце у структурно-логічній схемі: читається на другому році навчання.

Термін вивчення: викладається в обсязі 120 годин, зокрема: лекцій – 18 годин, практичні заняття – 4 годин, консультацій – 2 години, самостійна робота – 96 години, форма контролю – залік.

Дисципліна «Глобальні проблеми людства та сталий розвиток» належить до переліку дисциплін вільного вибору аспіранта. Вона забезпечує світоглядний та професійний розвиток аспіранта і спрямована на формування просторового мислення, оволодіння засадами збалансованого економічного, соціального та екологічного розвитку, стимулювання розвитку здібностей до комплексного аналізу взаємозв’язків різноманітних процесів, що відбуваються на земній поверхні.

Особлива увага приділяється вивченню глобальних проблем навколишнього середовища, Світового океану, суспільства, взаємозв’язку глобального, регіонального та локального розвитку. Розкриваються ключові засади сталого розвитку як стратегії розвитку людства у ХХІ столітті.

Кількість кредитів: 4.

Мета навчальної дисципліни: сформувати цілісний географічний погляд на глобальні проблеми людства, глобальне просторове мислення, уявлення про стратегії сталого розвитку людства.

Попередні вимоги:

Аспірант повинен знати: сучасні напрями географічного дослідження глобальних проблем людства, сутність ключових глобальних проблем навколишнього середовища та суспільства, зв’язок глобалізації та регіоналізації, шляхи розв’язання глобальних проблем людства, сутність концепцій сталого та збалансованого розвитку.

Аспірант повинен вміти: аналізувати просторові прояви глобальних проблем людства, творчо використовувати у навчальній, дослідницькій та викладацькій діяльності знання щодо закономірностей та особливостей глобального розвитку суспільства, аналізувати індикатори сталого розвитку, давати оцінку прояву глобальних проблем людства на регіональному і локальному рівнях, обґрунтовувати шляхи їх подолання.

Змістові модулі:

вчення про глобальні проблеми людства;
глобальні проблеми навколишнього середовища;
глобальні проблеми Світового океану;
глобальні проблеми суспільства;
глобалізація та геоконфліктологія;
шляхи вирішення глобальних проблем людства;
сталий розвиток як стратегія розвитку людства;
індикатори сталого розвитку.

Мова викладання: українська.

Місце у структурно-логічній схемі: читається на другому році навчання.

Термін вивчення: дисципліна вивчається на другому році навчання за освітньо-науковим рівнем «доктор філософії» в обсязі 120 годин, у тому числі 24 годин аудиторних занять (18 год. – лекційні заняття, 4 год. – практичні заняття, 2 години – консультація), 96 годин самостійної роботи.

У межах курсу глибинно вивчаються сучасні інформаційні системи та сервіси (ІСС), а також методологія доступу до них і прийоми роботи. Зокрема, акцентується увага на безпосередній роботі з ІСС – можливості отримання інформації та даних, її подальша верифікація, застосування під час написання наукових статей та дисертації. Крім того, ІСС вивчаються з комунікаційного кута зору як канал налагодження діалогу між науковцем та експертами, організаторами заходів, редакціями наукової періодики.

Мета вивчення курсу: зрозуміти систему ІСС та навчитися застосовувати ІСС під час підготовки текстів статей, дисертації, пошуку конференцій, перевірки автентичності джерел, налагодження діалогу з видавцями національних та міжнародних фахових видань.

Структура курсу. Курс складається з двох модулів. Перший передбачає набуття науковцями теоретичних знань щодо ІСС, другий – застосування теоретичних знань під час безпосередньої роботи з ІСС. Тому, у першому змістовому модулі (25 % навчального часу) розглядається історіографія трансформацій інформаційних систем і сервісів з виділенням інтернет-компонентів. Визначаються і класифікуються сервіси, які доцільно використовувати при проведенні наукових вивчень і досліджень. У другому змістовому модулю (75 % навчального часу) детальна увага приділяється шляхам застосування ІСС при первинному зборі інформації; розглядаються прийми верифікації інформації та даних, отриманих із сучасних інформаційних систем та сервісів. Не менш цінним у науковій діяльності є налагодження діалогу з експертами, а також редакціями наукової періодики завдяки спеціальним інформаційним сервісам. Одним з основних завдань курсу є розвиток скептичного аналітичного мислення науковців щодо інформації, отриманої через соціальні мережі, інтернет-медії без належного посилання, посилання на коментарі відомих у галузі людей на Твітері та інше.

Вивчення курсу передбачає систематизацію знань про:

наявні ІСС;
теоретичні обґрунтування та класифікації ІСС;
області застосування і реалізації ІСС;
ймовірність отримання недостовірної інформації та методології перевірки даних;
шляхи застосування ІСС для роботи під час написання дисертаційної роботи.

Опанування практичними аспектами курсу передбачає оптимізацію вмінь щодо:

верифікації інформації, отриманої через ІСС;
застосування ІСС для проведення наукових експериментів;
критичне оцінювання коментарів, висловлювань, даних, поширених через ІСС щодо їхньої автентичності та достовірності;
налагодження діалогу з редакціями та організаційними комітетами щодо участі у конференціях, можливості публікації статей та авторських матеріалів у національних та міжнародних виданнях. З’ясування відповідності конференцій та наукових видань фахових вимогам та визначення доцільності участі у таких проектах.

Дисципліна передбачає вивчення теоретичної бази та основних наукових результатів досліджень у межах спеціальності «Прикладні соціальнокомунікаційні технології». Курс орієнтований на формування компетенцій вибору наукової теми, розробки методології під визначений тип завдань та формування навичок самостійного проведення наукових досліджень у сфері прикладних соціальнокомунікаційних технологій.

Мета вивчення курсу: засвоїти теоретичні основи наукового напрямку та набути навичок практичного використання результатів наукових досліджень (як вже реалізованих у межах наукової спеціалізації, так і проведених самостійно).

Структура курсу. Курс складається з двох модулів. У першому змістовому модулі (60 % навчального часу) науковці знайомляться із змістом та структурою соціальнокомунікаційних досліджень, визначають характерні параметри прикладного наукового знання, формують систему знань про створення, впровадження та керування гуманітарними технологіями, визначають сфери їх застосування та механізми досліджень. У другому змістовому модулі доктори філософії зосереджуються на побудові власної дослідницької методології та реалізації її для конкретного наукового завдання (40% навчального часу): підготовка та обґрунтування гіпотези дослідження, формалізація мети і завдань наукового пошуку, кваліфікація різних форм кореляції завдань дослідження із методами та джерельною базою тощо. За підсумками вивчення модулю формується кваліфікаційний опис дослідження окремого сегменту комунікаційної діяльності виробничого характеру з урахуванням можливостей впровадження очікуваних результатів дослідження.

Вивчення курсу передбачає систематизацію знань про:

комунікаційні технології та їх функціональні особливості;

прикладні аспекти застосування комунікаційних технологій;
критерії ефективності методології соціальнокомунікаційних досліджень.

Опанування практичними аспектами курсу передбачає оптимізацію вмінь щодо:

ефективної побудови гіпотези наукового дослідження у площині комунікаційних технологій;
самостійного проведення наукових досліджень у системі прикладних соціальнокомунікаційних технологій;
визначення ефективності та результативності наукових досліджень комунікаційного процесу з огляду на наукову достовірність та прикладну цінність отриманих результатів.

Дисципліна передбачає вивчення методів і прийомів, формування цілісної методології дослідження систем, підсистем, середовищ з урахування їхньої соціальнокомунікаційніої спрямованості. Курс спрямований на формування вмінь ефективного проведення теоретичних та емпіричних досліджень комунікаційних систем, підсистем та середовищ.

Мета вивчення курсу: систематизувати знання науковців про соціальнокомунікаційні системи та середовища і, як результати, застосовувати відповідні дослідницькі прийоми і методи у кожному конкретному випадку вивчення системи, підсистеми чи середовища.

Структура курсу. Курс складається з двох модулів. У першому змістовому модулі (25 % навчального часу) науковці знайомляться зі специфікою соціальнокомунікаційних систем та середовищ, вивчають їхні класифікації, ознаки. У другому змістовому модулі вивчаються практичні прийоми застосування методів дослідження соціальнокомунікаційних систем та середовищ (75 % навчального часу). Зокрема, проводяться теоретичні та емпіричні дослідження у межах заявленої теми дисертаційної роботи; за допомогою різних методик вивчається той самий об’єкт і на основі вивчення робиться висновок. Окремим завданням модулю є обґрунтування доцільності вибраних методів для проведення конкретних дослідницьких процедур.

Вивчення курсу передбачає систематизацію знань про:

соціальнокомунікаційні системи, підсистеми та середовища;
доцільність застосування тих чи інших методів і прийомів вивчень в кожному конкретному випадку дослідження;
способи верифікації отриманих дослідницьких припущень з урахуванням передбаченої дисертаційною роботою методології.

Опанування практичними аспектами курсу передбачає оптимізацію вмінь щодо:

вибору та обґрунтування методології дослідження соціальнокомунікаційних систем та середовищ;
застосування вибраних методів та прийомів при проведенні дослідження соціальнокомунікаційних систем та середовищ;

проведення процедури верифікації гіпотез, а також перевірки отриманих результатів, зіставлення з результатами аналогічних досліджень, проведених раніше іншими науковцями.

Назва дисципліни	Рік навчання	Обсяг кредитів ECTS	Робоча програма дисципліни
Філософія науки та інновацій	I	7
Наукові семінари за темами дисертаційних досліджень	I	5
Методологія та організація соціальнокомунікаційних наукових досліджень (англійською мовою)	I	3
Академічне письмо англійською мовою (English academic writing)	I	3
Асистентська педагогічна практика	II	10

Назва дисципліни	Рік навчання	Обсяг кредитів ECTS	Робоча програма дисципліни
Практична філософія та епістемологія науки	ІІ	4
Професійно-педагогічна компетентність викладача ЗВО (закладу вищої освіти)	ІІ	4
Європейська грантова система підтримки наукових досліджень та академічних обмінів	ІІ	4
Комерціалізація наукових досліджень та трансфер технологій	ІІ	4
Принципи організації науково-дослідницьких робіт	ІІ	4
Наукова бібліографія: практикум	ІІ	4
Наукова комунікація: методи оприлюднення результатів дослідження	ІІ	4
Професійне проектне управління науковими дослідженнями	ІІ	4
Сучасні кількісні методи аналізу соціальних даних	ІІ	4
Глобалізаційні процеси в сучасному світі	ІІ	4
Актуальні проблеми зовнішньої політики України	ІІ	4
Українська наукова мова	ІІ	4
Психологія спілкування	ІІ	4
Право інтелектуальної власності	ІІ	4
Історична пам’ять українців у лінгвістичному вимірі	ІІ	4
Література у глобальному естетичному просторі ХХІ ст.	ІІ	4
Глобальні проблеми людства та сталий розвиток	ІІ	4
Універсальні (м’які) здібності (Soft Skills) (англійською мовою)	ІІ	4

Назва дисципліни	Рік навчання	Обсяг кредитів ECTS	Робоча програма дисципліни
Сучасні інформаційні системи та сервіси	ІІ	4
Прикладні соціально-комунікаційні технології	ІІ	4
Актуальні галузеві проблеми в соціальних комунікаціях	ІІ	4
Методологія дослідження соціальнокомунікаційних систем та середовищ	ІІ	4