24 жовтня в нашому Інституті відбулася небуденна подія – презентація книги спогадів про професора Олександра Пономарева. Присутні на урочистому заході першокурсники знали про Олександра Даниловича переважно з книжок. Навіть не так – завдяки книжкам, які він залишив нам, своїм учням (в усіх значеннях цього слова). Очевидно, не буде перебільшенням сказати, що емоційні виступи колег, друзів, сподвижників професора Олександра Пономарева створили більш яскравий його образ, ніж якби ми побачили десятки нарізок інтерв’ю. Професор Наталія Шумарова нагадала, що зовні спокійний та лагідний мовознавець перетворювався на справжнього лева, коли йшлося про дотримання норм української мови. Поданий нижче фрагмент лекції, поза сумнівом, якнайяскравіше підтверджує слова завідувачки кафедри мови медіа.

З огляду на слова мовного омбудсмена Тараса Кременя про те, що на зміну лагідній українізації прийшла українізація наступальна, потреба в поборниках українського слова не відпала, а лиш актуалізувалася. Хто ними стане? Можливо, студентки-першокурсниці (освітня програма «Реклама та зв’язки з громадськістю»), які охоче зголосилися на пропозицію викладача поділитися своїм баченням проблем і перспектив розвитку української мови. Працювали затято, знімали натхненно, вийшло щось концептуальне й непересічне.