Як у світі? Зі скайп-інтерв’ю з Романом Дубасевичем, викладачем Грайфсвальдського університету (Німеччина)

Roman Dubsevich

Про викладачів. У Німеччині викладачі мають менше навантаження, але значно більшу платню, ніж викладачі в Україні.

Як асистент професора у Німеччині я отримував 2000 євро, маючи лише дві пари на тиждень.

В Україні викладачі мають і по вісім пар на тиждень, але отримують копійки. Не можна вимагати від викладача якихось інновацій, коли така завантаженість.

 

Про систему освіти. Інший бік медалі – це актуальність знання, ставлення до нього. В Україні  до нас   приходили викладачі, які подавали матеріал із конспектів, яким було вже десь 15 років. Це знання було не актуалізоване. Нас начиняли великою кількістю загальних знань: загальні огляди культури, історії, права. З одного боку, це непогано, а з іншого – ми не відчували себе агентами знання. Натомість, коли я приїхав на навчання за кордон,  то зрозумів, як теорія оживає, як знання набуває контексту, як воно твориться. Це дуже важливий момент, якщо студенти розуміють, як виникає знання.

Про можливості студентів заробляти. У німецьких університетах немає держзамовлень. Це означає, що за навчання вони не отримують грошей, а платять їх. Саме тому майже всі студенти відпрацьовують і дуже дбають про те, щоб знайти собі практику за фахом. Це шанс поєднати теорію, яку викладають у виші із практикою. Німеччина трохи консервативніша, ніж Україна, тому за фахом до отримання диплома нема можливості працювати. Для цього потрібен достатній рівень кваліфікації.

facebooktwittergoogle_plusredditpinterestlinkedinmail

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *