Розпорядження Стандарти змісту та оформлення навчально-методичної та наукової літератури

Затверджено на Засіданні Вченої Ради Інституту журналістики 25.12.2013

Стандарти змісту та оформлення навчально-методичної та наукової літератури розроблено на основі положень законодавчих актів, норм та вимог Міністерства освіти і науки України: Законів України “Про освіту”“Про вищу освіту”“Про авторське право і суміжні права”,

«Про видавничу справу», Наказів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України “Щодо видання навчальної літератури для вищої школи” № 588 від 27. 06.2008 р. (зміни до Наказу №588 від 27.06.2008 р. затверджені Наказом МОН №11 від 10.01.2009 р.), № 1/9-607 від 05.09.13 року «Про використання навчальної літератури», методичних рекомендацій щодо структури, змісту та обсягів підручників і навчальних посібників для вищих навчальних закладів (затверджено рішенням ВР НМЦ вищої освіти МОН України. Протокол № 7 від 29.07.05), порядку надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв МОН України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.06.2008 № 537 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2008 р. за № 628/15319, національних стандартів України ДСТУ 3017-95 “Видання. Основні види. Терміни та визначення”, ДСТУ 7157:2010 “Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості”, державних освітніх стандартів з урахуванням вимог державних санітарних правил і норм та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність в сфері науково-методичного і матеріально-технічного забезпечення системи освіти.

Мета документа – зорієнтувати авторів й укладачів на основні вимоги до навчально-методичних та наукових видань.

Навчальні, методичні та наукові видання викладачів Інституту журналістики відповідно до їх попереднього розгляду у відповідних установах розділяються на чотири групи:

  1. Затверджено (рекомендовано) Науково-методичною радою Київського національного університету імені Тараса Шевченка).
  2. Затверджено Вченою радою Інститут журналістики.
  3. Затверджено кафедрою.
  4. Без затвердження.

На затвердження Науково-методичної ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка подаються: підручники, посібники, хрестоматії, словники, практикуми, педагогічні програмні засоби, монографії.

Затвердження Вченою радою Інституту журналістики потребують: монографії, посібники, методичні рекомендації, методичні рекомендації і практикуми, навчально-методичні комплекси, навчальні та робочі програми, хрестоматії, словники, енциклопедії, тексти лекцій, педагогічні програмні засоби.

Кафедрою рекомендуються до друку навчальні робочі матеріали: тексти і конспекти лекцій, словники, довідники, практикуми, альбоми, атласи, педагогічні програмні засоби.

Інші види видань не вимагають затвердження.

Видання, які рекомендуються Вченою радою, подаються відповідно до вимог законів та процедури проходження, ОБОВ’ЯЗКОВО мають відповідати визначенню та затвердженій структурі. Кафедра при затвердженні видання бере на себе відповідальність щодо змісту та структури, рецензенти своїм підписом підтверджують відповідність зазначеному виду.

У виданнях, виданих з рекомендацією, на звороті титулу вказується номер протоколу затвердження і дата.

Автори, які друкують видання у видавничому центрі «Київський університет», мають пройти затвердження Науково-методичною радою Університету.

 

Додатки:

Вимоги до оформлення видань, які проходять затвердження – додаток А.

Порядок подання документів на затвердження – додаток Б.

Авторський договір − додаток В.

 

 

 

Директор Інституту журналістики                                              проф. Різун В. В.

 

Додаток А. Визначення і структура навчально-методичних видань  2

Додаток Б. Порядок подання навчально-методичних видань на розгляд Вченої ради Інституту журналістики  8

Додаток В. Авторський договір  10

Додаток Г. Витяг з протоколу НМР ІЖ (приклад)

Додаток А. Визначення і структура навчально-методичних видань

Доцільність видання навчального видання з відповідним грифом визначається критеріями:

– відповідність сучасним педагогічним технологіям і вимогам до навчальної книги;

– науково-методичний рівень і оригінальність;

– забезпеченість навчальної дисципліни відповідною сучасною україномовною літературою.

Всі види навчально-методичної літератури мають відповідати затвердженому навчальному плану навчального закладу, теми – текстологічно і за змістом збігатися з навчальною програмою, кожна тема дисципліни – містити посилання на список основної та додаткової літератури.

Підручник

Підручник – основне навчальне видання із систематизованим викладом дисципліни, що відповідає офіційно затвердженій навчальній програмі.

Підручник повністю розкриває зміст навчальної дисципліни і має пройти апробацію. Апробацією підручника є: тексти лекцій, практикуми, навчальні посібники, наочні посібники, педагогічні програмні засоби.

Підручник повинен мати високий науково-методичний рівень, містити необхідний довідковий апарат. Теми підручника мають відповідати затвердженому навчальному плану навчального закладу, текстологічно і за змістом збігатися з темами навчальної програми дисципліни. Навчальний матеріал пов’язується з практичними завданнями, мають простежуватися тісні міжпредметні зв’язки.

Структура

НАЗВА підручника має відповідати назві навчальної дисципліни.

ВСТУП (передмова) 0,1-0,2 а.а. (4000-8000 знаків або 2,5-4,5 сторінки). Обов’язково зазначається мета, завдання дисципліни, місце в навчальному процесі, зв’язок з іншими дисциплінами.

ЗМІСТ (назви розділів (тем) у точній відповідності до затвердженої навчальної програми).

ОСНОВНИЙ ТЕКСТ – це дидактично та методично оброблений і систематизований автором/ авторами навчальний матеріал. В кожній темі мають бути виділені основні терміни та визначення, які підлягають засвоєнню студентами. Текст має супроводжуватися прикладами, ілюстраціями – їх використовують лише у випадках, коли вони розкривають, пояснюють або доповнюють інформацію, що міститься у тексті посібника або підручника. Вони не повинні повторювати матеріал основного тексту або містити зайву інформацію, що відволікає читача від засвоєння теми. Вигляд ілюстрацій, схем, карт, креслень має відповідати ступеню підготовленості студентів. Однотипні види наочності у підручнику виконуються однією технікою та зразком. В кінці кожної теми – посилання на список основної та додаткової літератури у вигляді номерів зі списку. Обсяг всіх тем дисципліни має бути однаковим, структура викладення матеріалу – ідентичною.

ПИТАННЯ, завдання, тести для самоконтролю та контролю засвоєння знань забезпечують найефективніше опрацювання студентом навчального матеріалу під час самостійної роботи. Вони розміщуються наприкінці кожної структурної частини (розділу, глави) мають сприяти формуванню практичних прийомів і навичок логічного мислення.

ДОВІДКОВО-ПОШУКОВА система: колонтитули, зміст, рубрикація, виділення в тексті, примітки та покажчики, словники – рекомендовані структурні елементи підручників та навчальних посібників. До предметного покажчика необхідно включати основні терміни і поняття, що зустрічаються у тексті, до іменного – прізвища та ініціали осіб, до – географічного – назви географічних об’єктів відомості, про які можна знайти у книзі. До кожного терміну, прізвища або географічного об’єкта позначається сторінка, на якій зустрічається назва. У покажчиках назви розміщуються за абеткою.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ – основна та додаткова література. Необхідно використовувати лише доступні для студентів джерела та літературу, яка є в наявності у бібліотеках або електронних ресурсах. Основними елементами бібліографічного опису є прізвища та ініціали автора, назва твору, місце випуску, назва видавництва, рік видання, кількість сторінок. Приклади бібліографічного опису наявні у відповідних стандартах.

ДОДАТКИ (не обов’язково): ілюстрації, тексти документів, приклади, додаткові тексти, зв’язані з основним текстом перехресними посиланнями. Додатки, на які немає посилань у тексті, не допускаються.

 

Обсяг підручника визначається за формулою:

Обсяг в авторських аркушах (1 а.а. = 40000 знаків) = 0,14 * (кількість годин у навчальному плані для аудиторних занять + кількість годин для самостійної роботи)

Наприклад, дисципліна за начальним планом розрахована на 72 години (2 залікових кредити) – 36 аудиторних і 36 самостійної роботи. Тоді обсяг підручника = 0,14*72 = 10,08 а.а. = 403200 знаків, або 224 сторінки (60 знаків у рядку, 30 рядків на сторінку). Список літератури, апарат для орієнтації та додатки в обсяг не входять.

 

Посібники

Навчальний посібник – навчальне видання, яке доповнює або частково замінює підручник у викладі навчального матеріалу з певного предмета, курсу, дисципліни або окремого його підрозділу. За наявності підручників з дисципліни навчальні посібники слід випускати для доповнення або заміни на основі нових методичних підходів, не допускаючи дублювання.

Навчально-наочний посібник – навчальне образотворче видання матеріалів, які містять ілюстративно-наочні матеріали, що сприяють вивченню і викла­данню дисципліни, засвоєнню їх змісту.

Навчально-методичний посібник – навчальне видання з методики викладання навчальної дисципліни, яке, окрім викладу навчального матеріалу, містить методичні вказівки і рекомендації щодо викладання дисципліни або організації самостійної роботи студентів, розвитку і виховання особистості.

Навчальний посібник повинен мати високий науково-методичний рівень, містити необхідний довідковий апарат. Навчальний матеріал має бути пов’язаний з практичними завданнями, простежуватися тісні міжпредметні зв’язки.

Структура

НАЗВА – може відповідати назві дисципліни або навчального модуля, тематичному циклу.

ВСТУП (передмова) 0,1-0,2 а.а. (4000-8000 знаків або 2,5-4,5 сторінки). Навчальний посібник, як правило, розкриває зміст частини навчальної дисципліни, про що необхідно зазначити у вступі (які теми повністю, які – частково). Обов’язково вказується мета, завдання дисципліни, місце в навчальному процесі, зв’язок з іншими дисциплінами.

ЗМІСТ (назви розділів (тем) у точній відповідності до затвердженої навчальної програми).

ОСНОВНИЙ ТЕКСТ розбивається на розділи, параграфи, назви яких мають текстуально збігатися з відповідними темами навчальної програми. В кожній темі мають бути виділені основні терміни та визначення, які мають бути засвоєні студентами. Текст має супроводжуватися прикладами, ілюстраціями – їх використовують лише у випадках, коли вони розкривають, пояснюють або доповнюють інформацію, що міститься у тексті посібника або підручника. Вони не повинні повторювати матеріал основного тексту або містити зайву інформацію, що відволікає читача від засвоєння теми. Вигляд ілюстрацій, схем, карт, креслень має відповідати ступеню підготовленості студентів. Однотипні види наочності у підручнику мають бути виконані однією технікою та зразком. В кінці кожної теми – посилання на список основної та додаткової літератури у вигляді номерів зі списку. Обсяг всіх тем дисципліни має бути однаковим, структура викладення матеріалу – ідентичною.

ПИТАННЯ, завдання, тести для самоконтролю та контролю засвоєння знань.

ДОВІДКОВО-ПОШУКОВА система: колонтитули, зміст, рубрикація, виділення в тексті, примітки та покажчики, словники.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ – основна та додаткова

ДОДАТКИ (не обов’язково): ілюстрації, тексти документів, приклади, додаткові тексти, зв’язані з основним текстом перехресними посиланнями.

Обсяг визначається за формулою:

Обсяг в авторських аркушах (1 а.а. = 40000 знаків) = 0,5-0,9 (частка навчальної програми, яку розкриває посібник)*0,14 * (кількість годин у навчальному плані для аудиторних занять + кількість годин для самостійної роботи).

 

Методичні рекомендації та практикуми

Для методичних рекомендацій на титулі зазначається шифр і назва напряму підготовки, код і назва для спеціальності (спеціалізації, навчальних курсів, спецкурсів, форм навчання тощо), для яких підготовлено видання.

Навчально-методичний комплекс – навчальне видання на допомогу студентам у навчанні з викладом основного змісту та завдань лекційних та практичних занять. Містить всі теми навчальної дисципліни, основні визначення і конспект лекційних тем, плани і питання практичних занять, поради щодо підготовки до них і інструкції до самостійної та індивідуальної роботи, визначає форми та засоби поточного та підсумкового контролю.

Навчальна програма – навчальне видання, яке визначає зміст, обсяг і вимоги до вивчення певного навчального предмета, курсу, дисципліни, розвитку і виховання особистості відповідно до вимог державних стандартів освіти та навчальних планів.

Робоча навчальна програма – нормативний документ вищого навчального закладу, що містить вклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного та підсумкового контролю.

Методичні рекомендації – навчальне видання для студентів з методики засвоєння навчальної дисципліни. Методичні рекомендації повинні мати високий науково-методичний рівень, методичний матеріал – пояснювати специфіку дисципліни, особливості опрацювання теоретичного курсу і літературних джерел, виконання індивідуальних і самостійних завдань, підготовки до практичних занять, мають простежуватися тісні міжпредметні зв’язки.

Практикум – навчальне видання практичних завдань і вправ, що сприяють засвоєнню набутих знань, умінь і навичок, їх систематизації та узагальненню, перевірці якості їх засвоєння Різновиди – збірник задач і вправ, тестові завдання, збірники текстів диктантів і переказів, інструкції до лабораторних і практичних робіт, робочі зошити, дидактичні матеріали.

Збірник задач і вправ, тестові завдання, збірники текстів диктантів і переказів – навчальні видання, які містять завдання для практичних занять і самостійної роботи. Розділи можуть відноситися до одного практичного заняття або до тематичного блоку.

Структура

НАЗВА має відповідати назві навчальної дисципліни

ВСТУП (1-2 сторінки) – місце курсу в навчальному процесі, мета, предмет і завдання навчальної дисципліни, її шифр і назва напрямку підготовки, кількість годин відведених на лекційні, семінарські/практичні/лабораторні заняття, самостійну роботу, роль у підготовці фахівця, місце дисципліни серед інших предметів, попередні знання, що є основою для вивчення курсу, особливості, основні завдання, що стоять перед студентом при вивченні дисципліни, особливості дисципліни, використані технічні засоби.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН дисципліни (теми, підтеми, кількість годин відповідно до навчального плану). Модульно-рейтингова схема (пояснення значення балів і правил складання заліку чи екзамену)

ОСНОВНИЙ ТЕКСТ – назва теми, план теми, обсяг годин, короткий зміст, методи опрацювання лекційного матеріалу і літератури, інструкції щодо виконання індивідуальних і самостійних завдань, підготовки до практичних занять, тематика практичних (семінарських) занять, завдання і питання на практичні заняття, індивідуальні семестрові завдання (за необхідністю), контрольні роботи, тести для самоконтролю. Після кожної теми: номер, сторінка у загальному списку літератури. Обсяг всіх тем дисципліни має бути однаковим. Структура викладення матеріалу – ідентичною.

Завдання для заочного відділення.

Завдання для самостійної роботи

Теми індивідуальної роботи

Рекомендована література до курсу

Питання на іспит (залік)

 

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт (практикумів):

– вступ;

– мета та основні завдання роботи;

– основні теоретичні відомості (за потреби);

– обладнання, прилади і матеріали або опис експериментальної установки (дослідного стенда);

– заходи безпеки під час виконання лабораторної роботи;

– порядок і рекомендації щодо виконання роботи та обробки результатів експерименту;

– аналіз отриманих результатів та основні висновки;

– оформлення звіту та порядок його подання;

– контрольні завдання (запитання) для підготовки до роботи або після її виконання;

– список рекомендованої літератури.

 

Методичні (рекомендації) вказівки до виконання курсових проектів (робіт):

– вступ;

– мета та завдання курсового проекту (роботи);

– завдання на курсовий проект (роботу);

– склад, обсяг і структура курсового проекту (роботи);

– вказівки до виконання розділів курсового проекту (роботи);

– рекомендації до виконання розрахунково-пояснювальної записки або вступу (відповідно до дисциплін й спеціальностей);

– рекомендації до виконання графічної частини проекту (роботи) (за необхідності);

– правила оформлення списку використаних джерел і літератури, посилань (для відповідних спеціальностей);

– вказівки про порядок захисту проекту (роботи);

– список рекомендованої літератури.

– зразки оформлення титульної сторінки, змісту, списку джерел та літератури, інших елементів проектів (робіт).

 

Методичні рекомендації (вказівки) до кваліфікаційної (дипломної) роботи:

– вступ;

– мета та завдання кваліфікаційної (дипломної) роботи;

– організація кваліфікаційної (дипломної) роботи;

– загальні рекомендації до виконання кваліфікаційної (дипломної) роботи;

– вимоги до структури та обсягу кваліфікаційної (дипломної) роботи;

– вимоги до пояснювальної записки або вступу (відповідно до дисциплін й спеціальностей);

– вимоги до графічної частини (роботи) (для відповідних спеціальностей);

– рекомендації до підготовки доповіді;

– вказівки про порядок захисту (роботи);

– додатки (зразки оформлення титульної сторінки, змісту, списку джерел та літератури, додатків);

– список рекомендованої літератури.

 

Методичні рекомендації до проведення практики:

– вступ (зазначення спеціальності, годин);

– мета та завдання практики;

– організація практики;

– зміт практики;

– індивідуальні завдання;

– список рекомендованої літератури;

– рекомендації щодо оформлення звіту про практику;

  • підведення підсумків.

 

Навчальні та довідкові матеріали: тексти лекцій, хрестоматії, довідники, словники.

 

Тексти лекцій – навчальне видання, яке містить повний виклад лекційного матеріалу (одна лекція – не менше 1 а. а.) до затвердженої навчальної дисципліни (всіх лекцій або змістового блоку).

Тексти лекцій повинні мати високий науково-методичний рівень, містити необхідний довідковий апарат. Навчальний матеріал має бути пов’язаний з практичними завданнями, мають простежуватися тісні міжпредметні зв’язки. Текст лекцій може мати розмовний стиль викладу; містити цікаві приклади, які повинні зацікавити студента; ілюстративний і табличний матеріал, які підвищують цінність теоретичного матеріалу тощо.

Тексти лекцій можуть містити додатки, які допоможуть студенту самостійно опрацьовувати матеріали, які важко знайти, містяться в офіційних чи виробничих виданнях.

Структура

Вступ

Навчально-тематичний план (теми, підтеми, кількість годин відповідно до навчального плану)

Назва лекції

План лекції

Текст лекції – повний виклад матеріалу лекції з прикладами.

Завдання для перевірки знань

Список літератури

Додатки

Обсяг: Текст лекції – 1 навчальна година – 0,4-0,5 а.а. (16.000-20.000 знаків). Одна лекція – 1 а.а.

 

Конспект лекцій – навчальне видання стислого викладу курсу лекцій або окремих розділів навчальної дисципліни. У конспект лекцій мають бути включені всі теми відповідно до навчальної програми дисципліни, назви мають збігатися. Обсяг конспективного викладу всіх тем має бути ідентичним (3000–5000 знаків одна тема).

Хрестоматія – навчальне видання літературно-художніх, історичних, наукових, мистецьких чи інших творів або їх частин, які є об’єктом вивчення певної навчальної дисципліни або виховання особистості відповідно до офіційно затвердженої навчальної програми (різновид – книга для читання).

Альбом – книжкове або комплектне аркушеве образотворче видання

Атлас – альбом зображень різних об’єктів (карти, креслення, малюнки та ін.), що пропонується з метою навчання або практичного виконання.

 

Довідкові навчальні видання

Словник для студентів – довідкове видання упорядкованого переліку мовних одиниць (слова, словосполучення, фрази, терміни, поняття, знаки, імена тощо), доповнених відповідними довідковими даними.

Енциклопедія – навчальне видання довідкового характеру, яке містить упорядкований перелік відомостей, сукупність наукових знань з широкого кола питань. Популярність викладу, розрахована на широке коло читачів, має поєднуватися з науковою чіткістю та логікою викладання матеріалу, без авторського тлумачення. Неприпустиме недбале, наближене, однобічне висвітлення явищ і фактів. Цим енциклопедії відрізняються від інших видів наукових видань, у яких такі матеріали можуть наводитися в авторській концепції. Мові енциклопедії властиві стислість, чіткість, лаконічність формулювань, уникнення вузькофахових термінів, професійних жаргонізмів, розмовних і просторічних слів, вставних слів і зворотів, емоційно забарвлених оцінок, надмірної кількості скорочень.

Довідник – навчальне видання довідкового характеру, яке містить упорядкований предметний матеріал, узагальнені, стислі відомості з певних галузей науки, професій тощо.

 

Електронні навчальні текстові та ілюстративні матеріали:

Педагогічний програмний засіб – програмна продукція, яка використовується у комп’ютеризованих системах освіти як засіб навчання чи виховання студентів. Відповідно до наказу від 01.10.2012 № 1060 «Про затвердження Положення про електронні освітні ресурси», відповідно до Законів України “Про освіту”“Про дошкільну освіту”“Про загальну середню освіту”“Про професійно-технічну освіту”“Про вищу освіту”“Про позашкільну освіту” та на виконання підпункту 48.1 пункту 48 розділу IV Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”, затвердженого Указом Президента України від 12 березня 2012 року № 187, Державної цільової програми впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій “Сто відсотків” на період до2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від13 квітня 2011 року № 494, під ЕОР розуміють навчальні, наукові, інформаційні, довідкові матеріали та засоби, розроблені в електронній формі та представлені на носіях будь-якого типу або розміщені у комп’ютерних мережах, які відтворюються за допомогою електронних цифрових технічних засобів і необхідні для ефективної організації навчально-виховного процесу, в частині, що стосується його наповнення якісними навчально-методичними матеріалами.

Електронні освітні ресурси є складовою частиною навчально-виховного процесу, мають навчально-методичне призначення та використовується для забезпечення навчальної діяльності студентів і вважаються одним з головних елементів інформаційно-освітнього середовища. Метою їх створення є модернізація освіти, змістове наповнення освітнього простору, забезпечення рівного доступу учасників навчально-виховного процесу до якісних навчальних та методичних матеріалів незалежно від місця їх проживання та форми навчання, створених на основі інформаційно-комунікаційних технологій.

Як і друковані навчально-методичні видання, електронні мають відповідати програмі з навчальної дисципліни і мати відповідну структуру. І відповідати вимогам стандартів і законів України, зображення і тексти не порушувати авторські права.

ЕОР не потребують обов’язкового дублювання у паперовому варіанті. При розробленні ЕОР можуть бути використані довільні інструментальні програмно-технічні та апаратні засоби за умов дотримання вимог щодо створення і використання об’єктів авторського права і суміжних прав, які регулюються Законом України “Про авторське право і суміжні права” та іншими законодавчими актами України.

Існують такі види електронних навчальних видань:

Електронний навчальний посібник – навчальне електронне видання, використання якого доповнює або частково замінює підручник;

Електронний підручник – електронне навчальне видання з систематизованим викладом дисципліни (її розділу, частини), що відповідає навчальній програмі;

Електронні методичні матеріали – електронне навчальне або виробничо-практичне видання роз’яснень з певної теми, розділу або питання навчальної дисципліни з викладом методики виконання окремих завдань, певного виду робіт;

Курс дистанційного навчання – інформаційна система, яка є достатньою для навчання окремим навчальним дисциплінам за допомогою опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій;

Електронний лабораторний практикум – інформаційна система, що є інтерактивною демонстраційною моделлю природних і штучних об’єктів, процесів та їх властивостей із застосуванням засобів комп’ютерної візуалізації.

Електронний аналог друкованого видання – електронне видання, що в основному відтворює відповідне друковане видання, зберігаючи розташування на сторінці тексту, ілюстрацій, посилань, приміток тощо;

Електронні дидактичні демонстраційні матеріали – електронні матеріали (презентації, схеми, відео- й аудіозаписи тощо), призначені для супроводу навчально-виховного процесу;

Комп’ютерний тест – стандартизовані завдання, представлені в електронній формі, призначені для вхідного, проміжного і підсумкового контролю рівня навчальних досягнень, а також самоконтролю та/або такі, що забезпечують вимірювання психофізіологічних і особистісних характеристик випробовуваного, обробка результатів яких здійснюється за допомогою відповідних програм;

Електронний словник – електронне довідкове видання упорядкованого переліку мовних одиниць (слів, словосполучень, фраз, термінів, імен, знаків), доповнених відповідними довідковими даними;

Електронний довідник – електронне довідкове видання прикладного характеру, в якому назви статей розташовані за абеткою або в систематичному порядку;

Електронна бібліотека цифрових об’єктів – набір електронних освітніх ресурсів різних форматів, в якому передбачено можливості для їх автоматизованого створення, пошуку і використання;

Використання ЕОР у навчально-виховному процесі допускається після проведення науково-методичної експертизи та отримання відповідного документа згідно із Порядком надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 17 червня 2008 року № 537, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 липня 2008 року за № 628/15319. Зберігання, поширення, забезпечення доступу до ЕОР та їх описів здійснюється за допомогою їх тиражування на фізичних носіях інформації, а також шляхом їх розміщення в електронних депозитаріях, які надають вільний (у технічному та правовому відношенні) доступ до ЕОР усім учасникам навчально-виховного процесу, а також на інших локальних і мережевих інформаційних ресурсах.

Структура ЕОР та вимоги до змісту не відрізняються від однотипних друкованих видань. Порядок подання ЕОР на затвердження Вченою радою Інституту журналістики, кафедрами інституту не відрізняється від однотипних друкованих видань.

Наукові видання

Монографія – наукове видання, що містить повне й всебічне дослідження певної проблеми чи теми, й належить одному чи декільком авторам. Виклад наукових положень. Структура монографії визначається авторською гіпотезою. Обсяг монографії – не менше 5 а.а. Для рукописів монографій обов’язковим є наявність трьох зовнішніх рецензентів (рецензенти мають бути фахівцями з проблематики, з якої написаний рукопис).

Автореферат – це наукове видання у вигляді брошури, що містить складений автором реферат проведеного ним дослідження, представленого на здобуття наукового ступеня. Структура та оформлення автореферату визначається вимогами Державної атестаційної комісії.

Автореферати та монографії (докторських дисертацій) оформлюються згідно з вимогами чинних нормативних документів для здобувачів і підписуються ученим секретарем Ради з захисту дисертацій та здобувачем.

Додаток Б. Порядок подання навчально-методичних видань на розгляд Вченої ради Інституту журналістики

 

  1. Для отримання рекомендації Вченої ради Інститут журналістики викладач має подати вченому секретареві ВР ІЖ не пізніше ніж за 10 днів до засідання:
    • Заяву з проханням про розгляд видання;
    • Роздрукований текст навчально-методичного видання;
    • Витяг з протоколу засідання кафедри з рекомендацією до друку і зазначенням прізвищ рецензентів від кафедри (2 особи);
    • Рекомендацію відповідальної особи кафедри (0,5 сторінки);
    • Витяг з протоколу засідання науково-методичної ради Інституту журналістики (В. Е. Шевченко – голова, Федорчук Л. П. – вчений секретар).
    • Затверджену навчальну робочу програму;
    • Ксерокопію навчального плану.
    • Науково-методичну карту навчального посібника;

Термін розгляду навчально-методичних видань науково-методичною радою – 1 місяць. Науково-методична рада Інституту журналістики має право додатково залучати фахівців для рецензування навчальної літератури. У разі відповідності навчального видання та супровідних документів вимогам МОН України, науково-методична рада Інституту журналістики вносить пропозицію до Вченої ради Інституту журналістики рекомендувати видання до друку.

  • Затверджену навчальну робочу програму;
  • Ксерокопію навчального плану.

 

 

  1. На основі розгляду матеріалів у Вченій раді виноситься рішення про рекомендацію навчальної літератури до видання та рекомендацію до розгляду рукопису Науково-методичною радою Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Рішення НМР є підставою для звернення ректора університету до міністра освіти і науки України з проханням розглянути доцільність видання навчальної літератури з грифом МОНУ.

 

За наказом МОН № 588 від 27.06.2008 з урахуванням змін, затверджених Наказом МОН № 11 від 10.01.2009 р. існує 2 види грифів:

«Затверджено Міністерством освіти і науки України» – надають за результатами експертизи підручникам з базових предметів, курсів, дисциплін, які попередньо були видані як навчальні посібники і отримали схвальні відгуки фахівців (пройшли апробацію навчальної літератури, що затверджується МОН, і за її результатами визнані як усталені для використання у навчально-виховному процесі).

«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» надається навчальній і навчально-методичній літературі:

новоствореним підручникам;

навчальним посібникам, які підлягають апробації;

навчально-наочним посібникам;

навчально-методичним посібникам;

хрестоматіям;

словникам, енциклопедіям і довідникам.

Рішення про надання грифів “Затверджено” і “Рекомендовано” ухвалює Міністр на підставі висновків відповідних комісій Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України.

Для отримання грифу МОН викладач має додатково подати до науково-методичної ради:

  • 3 зовнішні рецензії.
  • обґрунтування доцільності видання (місце в навчальному процесі, кількість годин, мета, актуальність, перелічити існуючі навчально-методичні розробки за останні 5 років з позначенням кількості сторінок);
  • довідку про автора.

У МОН України (просп. Перемоги 10, каб. 2) після затвердження Науково-методичною радою Київського національного університету імені Тараса Шевченка подаються:

  • супровідний лист на ім’я міністра тієї установи, чиї співробітники створили підручник (посібник);
  • довідку про авторів;
  • витяг із засідання Вченої ради Інституту журналістики щодо необхідності публікації;
  • витяг із засідання Науково-методичної ради університету (голова – проректор з навчальної роботи Бугров В. А.)
  • три зовнішні рецензії, підписані, з печатками тих установ, де працюють рецензенти;
  • відповіді на зауваження рецензентів (якщо у рецензентів були зауваження);
  • обґрунтування видання твору за підписом авторів із зазначенням необхідності та новизни їхнього твору порівняно з тими аналогами, які видані за останні 3 роки з цієї тематики;
  • робочу програму (затверджену, підписану, з печаткою) дисципліни, для якої видається твір;
  • навчальний план (таблиця), затверджений і підписаний;

МОН передає справу до Інституту інноваційних технологій та змісту освіти (ІІТЗО), пише лист до НМК з журналістики (супровідний лист від ІІТЗО).

НМК виносить рішення (витяг з протоколу засідання НМК) і передає документи в ІІТЗО (супровідний лист від НМК на ім’я заст. директора ІІТЗО В. В. Літостанського)

Документація передається на в ІІТЗО для перевірки і підготовки подання за підписом міністра (03035, м. Київ, вул. Урицького, 36 тел.)

 

Основні вимоги до текстових оригіналів

Рукопис повинен мати:

  • титульний аркуш;
  • зворот титульного аркуша;
  • анотацію;

текст та література, підготовлені згідно з вимогами стандартів.

Авторський оригінал має бути набраний 14 шрифтом, з полуторним інтервалом, віддрукований на одному боці аркуша паперу формату А4.

Таблиці й ілюстрації мають бути пронумерованими і розміщуватися після посилань на них у тексті.

Нумерація формул, таблиць і рисунків у кожному з додатків має бути самостійною.

Титул має назву про організацію, де підготований рукопис видання (зверху), прізвище автора/ авторів (більше трьох на титулі не зазначається), назву самого видання та місце видання, видавництво, рік видання (знизу обкладинки).

Зворот титулу повинен мати анотацію до видання, відповідні індекси ББК, УДК, бібліографічний опис видання, відомості про наукового редактора і рецензентів, відомості про затвердження.

 

Рекомендації до змісту рецензії. Визначаючи якість рукопису, рецензент повинен оцінити його відповідність сучасному рівню наукових знань. Рецензія має містити кваліфікований аналіз роботи, давати об’єктивну, аргументовану оцінку та обґрунтовані рекомендації.

Рецензент повинен відзначити позитивне в роботі та може звернути увагу на негативні положення в цій роботі, що допоможе автору в разі необхідності доопрацювати рукопис.

В обґрунтуванні доцільності видання зазначається повна назва видання, а також ініціали та прізвища авторів (укладачів) рукопису. Подається обов’язкова вихідна інформація: шифр і назва напряму підготовки, код і назва спеціальності, за якими проводиться підготовка студентів; назва навчальної дисципліни, для забезпечення якої призначений підготовлений рукопис. Аналізується стан існуючого інформаційно-методичного забезпечення навчальної літератури з дисципліни за фондами Наукової бібліотеки та кафедрами. Підписується обґрунтування завідуючим кафедрою (декількома керівниками у випадку, якщо автори працюють в різних структурах).

Примірники, в першу чергу такі, що видаються за кошти університету, мають бути обов’язково передані до фонду Наукової бібліотеки університету.

 

Додаток В. Авторський договір

ВИДАВНИЧИЙ ДОГОВІР №________

 

м. Київ „ „_____________201_ р.

 

__________________________________________

(ПІБ фізичної особи, автора, співавторів)

 

(далі – Автор, Автори), який діє на підставі цивільної правосуб’єктності, з одного боку, та Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», що надалі називається Видавництво, в особі ________________________________________________________, яка діє на підставі _____________________________________________________ уклали Договір про наступне:

 

ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ

 

Автор – фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.

 

Твори – створені авторами у результаті творчої діяльності за особистою ініціативою, на замовлення чи в порядку виконання службових обов’язків: наукові та науково-методичні твори: книги, брошури, статті, конспекти лекцій, аналітичні огляди, звіти, презентації тощо; ілюстрації, карти, плани, ескізи: аудіовізуальні твори, аудіовізуальні твори; твори образотворчого мистецтва; фотографічні твори; інші твори, представлені в електронній (у тому числі цифровій) іншій формі, яку може зчитувати комп’ютер. (ст. 433 Цивільного кодексу України, ст.8 Закону України „Про авторське право і суміжні права”.

 

Власник авторських прав — фізична або юридична особа, якій належать права інтелектуальної власності на твір відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України «Про авторське право і суміжні права», іншого закону чи договору.

  1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

2.1. Предметом договору є твір під назвою_______________________________, який у

повному обсязі Автор має передати Видавництву до______________________________.

2.2. Подальші зміни у наведеній або робочій назві можуть бути зроблені після узгодження між Автором та Видавництвом; при цьому Автор може заперечувати проти односторонньої ухвали Видавництва, якщо порушується його особисті немайнові права.

2.3. Автор гарантує, що тільки він може розпоряджатися авторським правом на свій твір і що досі він не зробив ніяких розпоряджень, суперечних правовим обмеженням, які містить цей договір. Це стосується також ілюстративного матеріалу, що йому не належить або щодо належності якого немає точних даних, він має повідомити про це Видавництво, як і про всі відомі йому чи доступні для з’ясування факти, важливі з погляду закону.

  1. ДОГОВІР ПРО ПЕРЕДАЧУ ПРАВ

3.1. Автор передає Видавництву на безоплатній основі невиключні права на використання твору ___________________________________________________________________

(назва твору)

(далі – Твір), на весь строк дії авторського права із моменту підписання договору наступними способами:

1) відтворення твору;

2) розповсюдження твору (окрім поширення у мережі Інтернет);

3) інше використання твору (не спрямоване прямо чи опосередковано на одержання прибутку);

3.2. Видавництво не може передавати іншим юридичним та фізичним особам право на випуск і відтворення предмета договору без згоди Автора.

3.3. Видавництво не може без згоди Автора використовувати предмет договору або його частину в іншій спосіб, ніж ті, що передбачені п. 2.1. цього договору.

3.4. Сторони інформують одна одну про наявність інших угод, які стосуються взаємних інтересів, що випливають з цього договору.

3.5. Автор зберігає за собою право використовувати самостійно чи передавати аналогічні права на використання Твору третім особам.

 

  1. ОБОВ’ЯЗКИ ВИДАВНИЦТВА

4.1.Видавництво готує до друку, тиражує предмет договору.

4.2.Видавництво зобов’язане випустити у світ предмет договору накладом ____________ примірників ___________________ мовою (формат —_____ х _____ ___ / _____, обкладинка (палітурка) _________________________ (без) з припресуванням плівки) не пізніше _________________, відраховуючи від дня підписання договору.

4.3. Видавництво зобов’язується розглянути у належному вигляді оригінал у __________-денний термін та письмово сповістити Автора чи про схвалення твору, чи про необхідність внесення до твору поправок з точним зазначенням суті виправлень у межах умов угоди.

4.4. Будь-які зміни в обсязі твору, зміну чи вилучення його частини видавництвом можливі лише з дозволу Автора.

4.5. Видавництво зобов’язане вказати на Автора як на виконавця твору і при виданні сповіщати про його права знаком охорони авторського права – С в колі (©).

4.6. Видавництво зобов’язане здійснити розсилку обов’язкових примірників видання відповідно до Закону України № 595-XIV від 9.04.1999 «Про обов’язковий примірник документів» та за Переліком одержувачів обов’язкового безоплатного примірника видань України затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 10.05.2002 № 608 (із змінами).

4.7. Видавництво зобов’язане письмово повідомити Автора про намір перевидати твір. Автор протягом двох тижнів письмово повідомляє видавництво про зміни, які він вважає за необхідне внести до твору. Перевидання твору зі змінами дозволяється лише на підставі укладання нового договору між Видавництвом і Автором.

4.8. Видавництво зобов’язане видати автору безоплатно при виданні твору ________________________________ примірників книги.

 

  1. ОБОВ’ЯЗКИ АВТОРА

5.1. Автор зобов’язаний передати до Видавництва оригінал твору в повному обсязі записаний на електронному носії у програмі Microsoft Word у форматах DOC. Оригінал вважається зданим у належному вигляді, якщо Видавництво протягом ________ днів після його отримання не пред’явила Автору вимоги про доукомплектування або до оформлення оригіналу.

5.2. Автор зобов’язується на вимогу видавництва безкоштовно перевірити чисту коректуру твору в погоджені сторонами терміни. Він також повинен завізувати кожну сторінку написом “до друку”, чим засвідчує свою згоду на наявні відхилення від рукопису. Коректурні відбитки вважаються дозволеними до друку і тоді, коли Автор протягом __________    після їх отримання не надав Видавництву ніяких письмових заперечень.

5.3. Автор має право при необхідності внести коректуру в оригінал-макет, але не більше 2% від загального обсягу твору.

5.4. У разі внесення Автором в оригінал-макет змін, які становлять більше 2% від загального обсягу твору, подальші роботи здійснюються за рахунок самого Автора.

5.5. Автор зобов’язується за пропозицією Видавництва, доопрацювати твір або внести до нього виправлення.

5.6. Автор повідомляє Видавництву про зміну адреси, громадянства тощо.

  1. НАКЛАД ВИДАННЯ

6.1. Сторони узгодили, що загальний наклад зазначеного видання складає _______________ примірників.

  1. ДОДАТКОВІ УМОВИ

7.1. Цей договір укладений в двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із сторін.

7.2. Договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань. Договір вважається таким, що припинив свою дію, після підписання Сторонами Акта виконаних робіт, який стає невід’ємною частиною цього Договору. Після підписання Акта сторони не мають претензій одна до одної.

7.3. Кожна із сторін може розірвати договір у випадку порушення іншою стороною умов цього договору, попередивши іншу сторону за ________________________.

7.4. Дія договору також припиняється у випадках:

а) відмови Автора від доопрацювання ухваленого рукопису після ухвали твору;

б) порушення Автором обов’язку особисто створити твір.

7.5. Додатки до цього договору, підписані обома сторонами, є невід’ємною частиною цього договору.

  1. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

8.1. Автор і Видавництво зобов’язуються належним чином виконувати умови цього договору.

8.2. Автор несе всі види відповідальності перед третіми особами, що заявили свої права на Твір, відшкодовує Видавництву всі витрати, спричинені позовами третіх осіб про порушення авторських та інших прав на твір.

 

РЕКВІЗИТИ СТОРІН:

ВИДАВНИЦТВО:                                        АВТОР:

Назва: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет»Україна, 01601, м. Київ, б-р Шевченка, 14 ПІБ__________________________Паспорт: серія ________ № _____________

Виданий_________________________

«_____» ________________ року,

який проживає за адресою _____________________________________________________________________________

ідентифікаційний код ___________________

Тел. ________________________________

________________________ підписМ. П. _______________________підпис

 

Рекомендації підготовлено за матеріалами:

Міністерство освіти і науки України// Ресурс доступу: http://www.mon.gov.ua/index.php/ua/

  1. Бюлетень Вищої атестаційної комісії України. – 2009. – № 6; 2011. – №11-12.
  2. Державна цільова програма впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій “Сто відсотків” на період до 2015 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від13 квітня 2011 року № 494.
  3. ДСТУ 3017-95 “Видання. Основні види. Терміни та визначення”,
  4. ДСТУ 7157:2010 “Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості”,
  5. Закон України “Про авторське право і суміжні права” зі змінами на 2010 р.// Відомості Верховної Ради (ВВР), 2011, № 32, ст.314.
  6. Закон України “Про вищу освіту” від 17 січня 2002 р. N 2984-III із змінами, внесеними законодавчими документами у 2010 р.// Вiдомостi Верховної Ради (ВВР), 2002, N 20, ст.134; зі змінами: Ресурс доступу: http: //www.test.if.ua/ wp-content/uploads/2011/01/zakon_pro_vyschu_osvitu.pdf
  7. Закон України “Про освіту”,

8.      Закон України «Про видавничу справу» зі змінами 2011 р.// Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 32, ст.206; зі змінами N 3352-VI від 12.05.2011, ВВР, 2011, N 45, ст.486.9.      Методичні рекомендації щодо структури, змісту та обсягів підручників і навчальних посібників для вищих навчальних закладів (затверджено рішенням ВР НМЦ вищої освіти МОН України. Протокол № 7 від 29.07.05).

  1. Наказ Міністерства освіти і науки «Про використання навчальної літератури» № 1/9-607 від 05.09.13 року.
  2. Наказ Міністерства освіти і науки “Про внесення змін до тимчасового Порядку надання навчальній літературі грифів МОH”N11 від 10 січня 2009 р.// Ресурс доступу: http://www.mon.gov.ua/index.php/ua/
  3. Наказ Міністерства освіти і науки “Щодо видання навчальної літератури для вищої школи” (зі змінами) N588 від 27.06.2008 р. (зміни до Наказу №588 від 27.06.2008 р. затверджені Наказом МОН №11 від 10.01.2009 р.)// Ресурс доступу: http://www.mon.gov.ua/index.php/ua/Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України // Ресурс доступу: http://www.mon.gov.ua/index.php/ua/
  4. Наказ Міністерства освіти і науки «Про затвердження Порядку надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України» від 10 липня 2008 р., затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 17 червня 2008 року № 537, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10 липня 2008 року за № 628/15319// Ресурс доступу: http://www.mon.gov.ua/index.php/ua/
  5. Наказ Міністерства освіти і науки від 01.10.2012 № 1060 «Про затвердження Положення про електронні освітні ресурси».
  6. Національний план дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”, затвердженого Указом Президента України від 12 березня 2012 року № 187, підпункт 48.1 пункту 48 розділу IV.