Положення про порядок оцінювання знань студентів

Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Дане Положення розроблено відповідно до чинного законодавства у сфері освіти України, наказів Міністерства освіти і науки України від 23.01.2004 № 48 „Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу”, від 23.01.2004 № 49 „Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської Декларації у системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки”, від 20.10.2004 № 812 „Про особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу”, від 30.12.2005 № 771 „Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу”, від 13.07.2007 № 612 „ Про затвердження Плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське та світове освітнє співтовариство на період до 2010 року”, та від 16.10.2009 № 943 „Про запровадження у вищих навчальних закладах України Європейської кредитно-трансферної системи”, методичних матеріалів „Впровадження ECTS в українських університетах”.
ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дане Положення має на меті удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних і систематичних знань та ритмічній самостійній роботі студентів впродовж семестру та усього періоду навчання, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптацію до вимог, визначених Європейською системою залікових ECTS-кредитів (ECTS-Credits) в рамках кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП).

1.2. Положення унормовує організацію поточного, модульного, підсумкового семестрового контролю знань студентів, проведення практик і державної атестації та методику переведення показників академічної успішності за 100-бальною системою у систему оцінок за національною шкалою та здійснення ранжування за шкалою ECTS-рейтинг (ECTS-Grade).

1.3. Оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою сприяє:

– підвищенню мотивації студентів до систематичної активної роботи впродовж усього періоду навчання за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем, переорієнтації їхніх цілей лише з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;

– відповідності переліку, форм та змісту контрольних заходів і завдань робочій навчальній програмі дисципліни, розробленій за вимогами КМСОНП;

– відкритості контролю, який базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни з її змістом, формами, видами контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання (навчальна програма та робоча навчальна програма відповідної дисципліни);

– подоланню елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується впровадженням, крім традиційного опитування, інших різноманітних форм контролю, оцінюванням усіх видів навчальної роботи студента впродовж семестру (самостійної роботи, виступів на засіданнях наукових гуртків, конференцій тощо), які визначаються робочою навчальною програмою дисципліни (РНП), що є нормативним документом вищого навчального закладу; розробляється викладачами, які викладають відповідну дисципліну на основі навчальної програми і навчального плану та доводяться до студента (електронний варіант) на початку вивчення даної дисципліни;

– забезпеченню належних умов для вивчення програмного матеріалу усіх навчальних дисциплін і підготовки до контрольних заходів;

– розширенню можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності навчального процесу.

1.4. Додаткові умови та вимоги щодо порядку оцінювання знань студентів визначаються факультетом/інститутом з урахуванням специфіки та особливостей напряму/спеціальності підготовки фахівців і зазначаються у відповідних методичних рекомендаціях.

1.5. Дане положення застосовується з урахуванням „Методичних рекомендацій щодо порядку оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу”.

2. ВИДИ  КОНТРОЛЮ  ТА  ЇХ  ВИЗНАЧЕННЯ

2.1. Система оцінювання знань студентів з кожної дисципліни включає поточний (у випадку визначення лише одного модулю), модульний та семестровий контроль знань, оцінювання результатів практик і державну атестацію за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем.

2.1.1. Поточний контроль здійснюється протягом семестру під час проведення лекційних, практичних, лабораторних, семінарських занять і оцінюється сумою набраних балів.

2.1.2. Модульний контроль проводиться з урахуванням даних поточного контролю за відповідний модуль і має на меті оцінку результатів знань студента після вивчення матеріалу з логічно завершеної частини дисципліни – змістового модуля.

2.1.3. Семестровий контроль проводиться у формі іспиту, диференційованого заліку чи заліку, визначених навчальним планом у терміни, передбачені графіком навчального процесу.

2.2. З дисципліни, яка вивчається впродовж двох і більше семестрів, семестровий контроль здійснюється кожен семестр у формі, передбаченій навчальним планом. Загальна підсумкова оцінка проставляється за результатами останнього семестру, або як середня. (Відповідно до рішення Вченої ради факультету, інституту).

2.3. Навчальна дисципліна ділиться на логічно-пов’язані змістові модулі. Змістовий модуль зазвичай завершується модульною контрольною роботою чи модульним тестом (простим, комбінованим, перехресним, розширеним і т.д.).

2.4. Підсумкова кількість балів за змістовий модуль може виставлятися за вибором викладача:

а) як сума балів за усіма поточними формами контролю, передбаченими робочою навчальною програмою дисципліни;

б) як сума балів за всіма формами контролю плюс оцінка підсумкової модульної контрольної (тестів);

в) лише за результатами підсумкової модульної контрольної (тестів).

2.5. Кількість модульних контрольних з кожної навчальної дисципліни визначається робочою навчальною програмою і залежить від:

ü  обсягу кредитів за даною дисципліною;

ü  кількості годин, відведених на семінарські, практичні, лабораторні заняття;

ü  кількості змістових модулів, яка не може бути більшою нормативу, передбаченого п.1.8 наказу ректора №309-32 від 05.05.2009;

ü  форми семестрового контролю.

З урахуванням вище зазначеного допускається планування однієї модульної контрольної роботи з навчальної дисципліни.

3. ПОТОЧНИЙ  ТА  МОДУЛЬНИЙ  КОНТРОЛЬ

3.1. На початку вивчення відповідної дисципліни студента повідомляють про наявність робочої навчальної програми (в тому числі і її електронний варіант) про кількість змістових модулів, зміст, форми проведення поточного контролю та критерії їх оцінювання.

3.2. При поточному контролі оцінці підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах; активність при обговоренні питань; результати виконання і захисту лабораторних робіт, експрес-контролю у формі тестів тощо. За рішенням кафедри студентам, які брали участь у науково-дослідній роботі – роботі конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій, а також були учасниками олімпіад, конкурсів, тощо можуть присуджуватися додаткові бали.

3.3. При виставленні балів за поточний контроль оцінці підлягають: рівень теоретичних знань та практичні навички з тем, включених до змістових модулів; самостійне опрацювання тем; проведення розрахунків, лабораторних та контрольних робіт; написання рефератів; опрацювання завдань робочих зошитів, ессе, підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів, їх переклад з іноземної мови; підготовка анотацій публікацій тощо.

3.4. Поточне оцінювання та результати поточного оцінювання знань і навичок студентів за семестр і (або) за кожний змістовий модуль (ЗМ) проставляються у „Журналі обліку успішності студентів”. Факультети, інститути можуть прийняти рішення про ведення електронного журналу обліку успішності студентів. Після закінчення семестру роздруковується паперовий варіант електронного журналу.

Термін зберігання паперової форми журналу відповідає терміну навчання за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем, на якому вивчається дана навчальна дисципліна.

3.5. Студент, який з поважних причин, підтверджених документально, не мав можливості брати участь у формах поточного контролю (не склав ЗМ) має право на його відпрацювання у двотижневий термін після повернення до навчання.

3.6. Студенту, який не набрав прохідного мінімуму, за дозволом викладача, надається можливість здачі пройденого матеріалу для отримання необхідної кількості балів з поточного контролю шляхом виконання спеціальних тестів/контрольної роботи підвищеної складності, за виконання яких можна набрати до 40 балів. У випадку проведення поточного контролю комісією складність тестових чи контрольних завдань може бути підвищена і оцінюється до 60 балів.

3.7. Студент не допускається до складання іспиту (заліку), якщо кількість балів, одержаних за змістові модулі (поточний контроль) впродовж семестру разом з максимально можливою кількістю балів, набраних на іспиті (заліку), в сумі не перевищуватиме 59 балів, а також якщо студент немає жодної оцінки з поточного модульного контролю.

3.8. При наявності „непрохідного мінімуму” або при відсутності оцінок поточного контролю напередодні іспиту, заліку викладач подає доповідну декану факультету/директору інституту про недопуск студента про що видається розпорядження і студент не допускається до складання іспиту/заліку, як такий, що не виконав навчальний план. Відмітка про недопуск у заліковій/екзаменаційній відомості робиться при наявності розпорядження декана. На день складання іспиту, студенту на іспиті виставляється „не допущений”.

4. СЕМЕСТРОВИЙ  КОНТРОЛЬ

4.1. Семестровий контроль у формі заліку – підсумкова кількість балів з дисципліни (максимум 100 балів), яка визначається як сума (проста або зважена) балів за змістовими модулями. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру. Порядок та система оцінювання зазначається у робочих навчальних програмах дисципліни.

4.2. З навчальної дисципліни, за якою передбачено залік, може бути проведена підсумкова комплексна контрольна робота (ПККР). Бали, отримані за комплексну контрольну роботу, додаються до балів за змістові модулі і сумарний результат у балах „зараховано”, „не зараховано” заноситься у „Залікову відомість” навчальної дисципліни (Додаток 1). У випадку отримання менше 60 балів, студент обов’язково здає залік. Максимальна кількість балів при цьому (за залік) дорівнює кількості балів, винесених на ПККР, але не більше 25 балів (за винятком прикладу 2. Див. Методичні рекомендації).

4.3. Семестровий контроль у формі іспиту проводиться письмово і/або усно. На іспит виносяться вузлові питання, типові і комплексні задачі, завдання, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.

4.4. Перелік екзаменаційних питань та завдань, критерії їх оцінювання визначаються кафедрою і включаються до робочої навчальної програми дисципліни.

4.5. Результати іспиту оцінюється у балах, які проставляються у відповідній графі „Екзаменаційної відомості” (Додаток 2). Підсумкова екзаменаційна оцінка з дисципліни розраховується з урахуванням балів, отриманих під час іспиту та балів, отриманих під час поточного контролю за шкалою коефіцієнтів або накопичувальною системою і проставляється в екзаменаційній відомості у балах і за національною шкалою оцінок.

4.6. З інтегрованої дисципліни проводиться комплексний іспит після вивчення всієї інтегрованої дисципліни. Іспит приймають викладачі, які читали структурні частини інтегрованої дисципліни. Комісія виставляє підсумкову оцінку за інтегровану дисципліну як середньоарифметичну з урахуванням балів модульного контролю і балів, отриманих студентом під час іспиту.

4.7. Курсова робота/проект – одна з форм самостійної роботи студента, метою якої є поглиблене дослідження конкретних наукових напрямів, тем, що є складовими дисципліни, в межах якої виконується робота. Кінцевим етапом виконання курсової роботи/проекту є її захист.

Оцінюється курсова робота/проект членами комісії після її захисту студентом у балах і за національною шкалою оцінок (Додаток 5). Загальна кількість балів включає оцінки змісту роботи (до 50 балів), оформлення (до 10 балів) та захисту (до 40 балів). При оцінюванні курсової роботи за кредитно-модульною системою враховується низка складових, зокрема:

ü   формулювання об’єкту і предмету дослідження;

ü   відповідність структурних розділів і параграфів визначеній тематиці та вимогам до даного типу робіт;

ü   відповідність вимогам щодо оформлення робіт;

ü   наявність посилань;

ü   дотримання граматичних і стилістичних правил;

ü   вміння студента подавати результати свого дослідження, логічно структурувати доповідь.

Вимоги до курсової роботи, порядку та принципів захисту і оцінювання передбачаються відповідними методичними рекомендаціями.

5. ОЦІНЮВАННЯ ПРАКТИК

5.1. Практика є невід’ємною складовою навчального процесу. Її мета полягає в оволодінні студентами сучасними методами, навичками, вміннями та способами організації праці майбутньої професійної діяльності, формування на базі одержаних в університеті знань професійних навичок та вмінь для прийняття самостійних рішень під час роботи у конкретних суспільно-економічних умовах, виховання потреби систематично поповнювати свої знання і творчо їх застосовувати у практичній діяльності.

5.2. Оцінка за практику складається з оцінки:

1) керівника від бази практики;

2) керівника від кафедри;

3) презентації студентом результатів проходження практики під час захисту звіту;

4) відповіді на запитання.

5.3. Додаткові умови визначаються факультетом, інститутом з урахуванням специфіки та особливостей напряму/спеціальності підготовки фахівців, видів практик, які проходить студент і зазначаються у методичних рекомендаціях щодо організації, захисту та оцінювання відповідної практики.

5.4. Оцінка результатів проходження практики у балах  і за національною шкалою зазначається у відомості за підписами керівника практики від кафедри і членів комісії, створеної для проведення захисту практики (Додаток 6).

6. ДЕРЖАВНА  АТЕСТАЦІЯ

6.1. Державна атестація – є підсумковою формою контролю за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем.

6.2. Державна атестація здійснюється Державною екзаменаційною комісією (ДЕК) після завершення теоретичної та практичної частини навчання за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем (ОКР) з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої та кваліфікаційної підготовки випускника вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики напряму підготовки (спеціальності). При атестації оцінюється рівень теоретичних, професійних знань, умінь та навичок випускників, передбачених освітньо-кваліфікаційними характеристиками фахівців з відповідного напряму підготовки, спеціальності.

6.3. Оцінка результатів складання державних іспитів та/або захисту випускних кваліфікаційних робіт здійснюється за 100-бальною системою контролю знань, прийнятою в університеті та національною шкалу і відображаються у відповідних відомостях і протоколах роботи Державної екзаменаційної комісії (ДЕК).

Шкала оцінювання

100-бальна шкала
Оцінка за національною шкалою та шкалою Університету
Визначення
90 – 100
відмінно
Відмінно – відмінна відповідь, виконання роботи лише з незначною кількістю помилок
85 – 89
добре
Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками
75 – 84
Добре – в загальному правильна відповідь, робота з певною кількістю грубих помилок
65 – 74
задовільно
Задовільно – непогано, але зі великою кількістю недоліків
60 – 64
Достатньо – відповідь, робота задовольняє мінімальні критерії
1 – 59
незадовільно
Незадовільно
6.3.1. Усі екзаменаційні завдання, зазначені в екзаменаційному білеті (у тесті) з комплексного державного іспиту, або додаткового державного іспиту з відповідної дисципліни є рівнозначними за їх внеском до загальної оцінки за іспит. Підсумкова оцінка комплексного державного іспиту (додаткового іспиту) є середньозваженою оцінок за кожну складову екзаменаційного завдання або тесту.

За теоретичну і практичну частину іспиту виставляється одна оцінка за 100 бальною і національною шкалою оцінок, які за допомогою відповідної програми переводяться у ECTS-рейтинг. Повторне складання (перескладання) державного іспиту і захист випускної кваліфікаційної роботи з метою підвищення оцінки не дозволяється.

6.3.2. Випускна кваліфікаційна робота /проект/ бакалавра, спеціаліста та магістра є складовою державної атестації, підсумковою індивідуальною письмовою науково-дослідною роботою, яка дає змогу отримати комплексне уявлення про рівень засвоєння теоретичних знань та практичної підготовки, здатність до самостійної роботи за обраною спеціальністю.

У випускній кваліфікаційній роботі студент повинен продемонструвати знання з певного наукового напряму, володіння навичками наукового дослідження, здатність мислити, аналізувати, узагальнювати й робити висновки.

Оцінка студента за кваліфікаційну роботу формується на основі оцінки рецензента та захисту. Вимоги до написання та оформлення і критерії оцінювання випускних кваліфікаційних робіт визначаються відповідним положенням факультету, інституту.

6.3.3. Захист випускної кваліфікаційної роботи є обов’язковою процедурою для отримання відповідного ступеня. До захисту допускаються студенти, які виконали навчальний план із спеціальності й успішно склали всі іспити й заліки. За рішенням кафедри може проводитись попередній захист на засіданні кафедри.

6.4. За результатами навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр, спеціаліст, магістр визначається підсумковий ECTS-рейтинг, який складається із суми усіх балів, одержаних студентом під час семестрового контролю та державної атестації впродовж усього періоду навчання.

Примітка: до розрахунку не включаються бали, одержані студентом з позакредитних дисциплін.

7. ПОРЯДОК  ЛІКВІДАЦІЇ  АКАДЕМІЧНОЇ  ЗАБОРГОВАНОСТІ

7.1. Студентам, які при складанні іспиту (заліку) одержали сумарну оцінку, що не перевищує 59 балів, або не з’явилися на іспит дозволяється ліквідувати академічну заборгованість відповідно до графіку ліквідації академзаборгованості за встановленими правилами.

7.2. Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, включаючи залік та диференційований залік (в тому числі не з’явилися на іспит чи залік без поважних причин), дозволяється ліквідувати академічну заборгованість (при дотриманні вимог п.8.1.) відповідно до порядку, встановленого в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Повторне складання іспитів (заліків, диференційованих заліків) допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий – комісії, яка створюється деканом факультету, директором інституту.

7.3. Результати ліквідації академзаборгованості відображаються у „Відомості перескладання” (Додаток 3).

7.4. Студент, який одержав більше двох незадовільних оцінок (включаючи залік та диференційований залік, іспит) підлягає відрахуванню зі складу студентів за академічну неуспішність.

8. ПОРЯДОК ЗАПОВНЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ НОВОГО ЗРАЗКА.

8.1. Результати заліку, диференційованого заліку та іспиту проставляються відповідно в „Заліковій відомості” (Додаток 1) та „Екзаменаційній відомості” (Додаток 2). У випадку, коли дисципліна читається два семестри і робочою навчальною програмою передбачено 100-бальне оцінювання за весь курс можуть використовуватися відомості (Додаток 1-а, 2-а)

В екзаменаційних відомостях проставляються зведені дані за 100-бальною шкалою та за національною шкалою.

8.2. Іспит, диференційований залік, залік вважається не зданим, якщо сумарна кількість балів з дисципліни не перевищує 59 балів.

У залікових відомостях отримані студентами бали переводяться в національний еквівалент оцінювання – „зараховано” чи „не зараховано”, в екзаменаційних відомостях – „відмінно”, „добре”, „задовільно”, „незадовільно”.

8.3. Рейтинг студента за європейською шкалою ECTS-рейтинг з кожної навчальної дисципліни визначається після складання іспиту, диференційованого заліку чи заліку усіма студентами відповідного курсу особами, відповідальними за інформаційну базу „Студент” відповідного факультету, інституту (Див. Розділ 10).

8.4. Результати заліку, диференційованого заліку та іспиту студентів заочної форми навчання (другої вищої освіти) проставляються відповідно у відомостях, зазначених у Додатках 9 – 13 та Додатках 14 – 17, відповідно.

9. ЗАСТОСУВАННЯ ECTS – РЕЙТИНГУ.

9.1. ECTS – рейтинг – це система, створена для забезпечення єдиної міждержавної процедури оцінювання, виміру та порівняння результатів навчання, передачі документів про навчання у ВНЗ від одного закладу освіти до іншого, як в Україні, так і за її межами. Система ECTS – рейтинг базується на принципах взаємної довіри і передбачає виконання низки правил щодо її складових: ECTS-кредитів, ECTS-рейтингу, Угоди про навчання і зарахування кредитів.

ECTS-рейтинг – використовуються для спрощення переведення оцінок між вищими навчальними закладами, забезпечує конвертованість внутрішніх оцінок закладів освіти.

9.2. Шкала ECTS-рейтинг ранжує студентів на статистичній основі. Розподіл студентів за результатами оцінювання знань з урахуванням лише позитивних оцінок здійснюється у таких пропорціях:                                 Шкала ECTS-рейтинг

 

А – кращі 10%,

В – наступні за ними 25%,

С – наступні за ними 30%,

D – наступні за ними 25%,

E – наступні за ними 10%.
ECTS-рейтинг
Відсоток студентів від загальної чисельності курсу, які, зазвичай, досягають відповідної оцінки
A
10%
B
25%
C
30%
D
25%
E
10%

Оцінки системи ECTS від „А” до „Е” присвоюють за умови позитивного складання іспиту чи заліку.

ECTS-рейтинг визначається з кожної дисципліни після завершення її вивчення у відповідному семестрі – за І семестр на початку ІІ семестру (1-2 тиждень), а за ІІ семестр – не пізніше двох тижнів вересня (після ліквідації академзаборгованості), особами відповідальними за внесення інформації до бази „Студент” відповідного факультету, інституту.

9.3. Система переведення ECTS-рейтинг у 100- бальну застосовується у випадку перезарахування оцінок студентів іноземців, що приїжджають на навчання до Київського національного університету імені Тараса Шевченка, студентів, які деякі курси вивчали за кордоном студентів, які переведені, поновлені із ВНЗ, де не застосовується 100-бальна система оцінювання знань.

Студентам, яким у поданих ними документах, оцінки з навчальних дисциплін визначені за ECTS-рейтингом (А – Е), переведення у 100 бальну систему здійснюється за шкалою:

ECTS-рейтинг
Шкала відповідного ВУЗу
Середня
Відповідність за 100-бальною шкалою
A

95
90 – 100
B

87
85 – 89
C

80
75 – 84
D

70
65 – 74
E

62
60 – 64
9.4. У випадку переведення, вступу, поновлення у складі студентів університету (ОКР „бакалавр” „спеціаліст”, „магістр”) студентів з іншого ВНЗ, де не використовується 100-бальна система оцінювання застосовується такий порядок переведення оцінок, зазначених в академдовідці чи додатку до диплома за національною шкалою у 100-бальну:

Оцінка у 4-бальній шкалі
100-бальна шкала
відмінно (5)
90
добре (4)
75
задовільно (3)
60
Оцінка у 2-бальній шкалі
100-бальна шкала
зараховано
60