Перелік питань та завдань для випускників бакалаврського напряму

Перелік питань та завдань для випускників бакалаврського напряму «журналістика»

I Диктант (нижче подано зразки)

Мелашка

Дівчина перейшла через греблю, ступила на місток на лотоках, сперлася на поренчата й задивилась не так на воду, як на свою вроду. До неї з води виглянуло її лице, свіже, як ягода, з чорними бровами. Дівчина милувалась собою та червоним, яскравим, що аж очі вбирає, намистом на шиї.

Лаврін стояв під вербами недалечко од дівчини й дивився на неї. Сонце грало на червоному намисті, на рум’яних щоках. Дівчина була невеличка на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк.

Лаврін дивився на дівчину, як вона спустила на щоки довгі чорні вії, як вона потім повернулася боком, упівоберта, дивилася на воду, на скелі, як блищав її чистий, рівний лоб.

«Ой гарна ж дівчина, як рай, мов червона рожа, повита барвінками!» – подумав Лаврін, запрягаючи другого вола.

Дівчина вирвала з верби гілку й кинула далеко на воду, спостерігаючи, як та неквапливо, якось знехотя, попливла. Гілка сунулась по воді поволі й шубовснула під колесо. Дівчина засміялась і блиснула всіма білими зубами проти сонця, ніби двома низками перлів. Вона кинула очима на Лавріна, задивилась на нього й засоромилась, потім знялася з місця, шугнула зозулею повз Лавріна, блиснула на нього карими очима й повернула на шлях.

Лаврін, отямившись, почув, що вона ніби освітила всю його душу, освітила густу тінь під вербами, неначе сонцем (За І. Нечуєм-Левицьким).

236 слова

ІІ Питання з історії України

  1. Походження українського народу.
  2. Київська Русь як держава українського народу.
  3. Галицько-Волинське князівство як держава українського народу.
  4. Місце Берестейської унії в історії України.
  5. Внесок української інтелігенції в розвиток освіти й наукових знань в ХУІ ст.
  6. Постать Дмитра Вишневецького в історії України.
  7. Культура України першої половини ХУІІ ст.
  8. Козацька старшина як українська політична еліта доби Гетьманщини.
  9. Конотопська битва в історії України.
  10. Три поділи України між Москвою і Польщею в 17 столітті.
  11. Постать Івана Сірка в історії України.
  12. Полтавська битва в історії України.
  13. Участь українського козацтва в освоєнні Слобожанщини та Кубані.
  14. Українські землі в складі Австрійської імперії.
  15. Українська культура в добу Гетьманщини.
  16. Значення творчості Тараса Шевченка, Івана Франка та Лесі Українки для відродження української державності.
  17. Постать Миколи Міхновського в історії України.
  18. Центральна Рада в боротьбі за відродження української держави. ІІІ і ІV Універсали.
  19. Ставлення більшовиків до української державності.
  20. Берестейський договір 1918 року.
  21. Злука ЗУНР і УНР. Акт Соборності.
  22. Варшавський договір 1920 року.
  23. Причини та наслідки трьох голодоморів в Україні в ХХ столітті.
  24. Українізація поза межами УСРР.
  25. Організації українських націоналістів (ОУН).
  26. Проголошення Карпатської України самостійною державою.
  27. Приєднання до УРСР Волині, Галичини, Північної Буковини та Південної Бессарабії.
  28. Україна в загарбницьких планах фашистської Німеччини.
  29. Діяльність комуністичного та націоналістичного підпілля в роки Другої світової війни.
  30. Внесок українського народу в перемогу.
  31. Загострення соціальних проблем радянського суспільства. Неосталінізм.
  32. Основні напрямки перебудови М. Горбачова та її наслідки.
  33. Зусилля діаспори щодо відродження української державності.
  34. Проголошення незалежності України.
  35. Альтернативні варіанти геополітичної орієнтації України.

 

 

IIІ (До білета буде включено одне з питань)

  • Питання з журналістського фаху
  1. Історія створення телебачення в Україні.
  2. Роль телебачення у формуванні громадянського суспільства в Україні.
  3. Типологія й класифікація телеканалів в Україні.
  4. Державне, громадське й комерційне телебачення в Україні.
  5. Суспільне телебачення в Україні: специфіка формування.
  6. Інформаційні жанри телебачення.
  7. Аналітичні жанри на телебаченні.
  8. Телебачення та телеканал. Спільне та відмінне.
  9. Особливості програмування українського телеканалу. Основні тенденції та принципи формування сітки мовлення.
  10. Типологія художньо-публіцистичного продукту на телебаченні. Жанри художньої телепубліцистики.
  11. Збирання матеріалу та джерела інформації для теленарису.
  12. Сценарний план телепрограми. Принципи складання.
  13. Драматургія публіцистичного твору на телебаченні: тема, ідея,   композиція.
  14. Телекоментар і телеогляд: актуальність жанрів. Трансформація тематики, образів і способів монтажу.
  15. Телеінтерв’ю: особливості жанру.
  16. Проблемний, подієвий та подорожній нариси у сучасній українській телепубліцистиці.
  17. Телерепортаж: особливості жанру.
  18. Телепрограма і документальний фільм: організація творчого процесу.
  19. Структура комерційних телеканалів України. Місце та роль відділу промоції та реклами в ній.
  20. Телевізійний сценарій: структурні компоненти.
  21. Особливості операторської майстерності в журналістиці
  22. Особливості режисури в підготовці журналістського матеріалу
  23. Ведення, модерування телесюжетів, підготовка стенд-ап.
  24.  Від ідеї до телевізійного продукту. Структура ухвалення рішень на телебаченні.
  25. Специфіка телебачення онлайн.
  26. Виникнення радіо та становлення радіомовлення. Герц, Марконі, Попов.
  27. Започаткування регулярного радіомовлення в Україні. Ефірне та проводове мовлення.
  28. Концептуально-теоретичні засади функціонування сучасної радіожурналістики в Україні. Державне та комерційне мовлення.
  29. Закон України «Про телебачення та радіомовлення». Характеристика його основних положень.
  30. Законодавча база у сфері функціонування радіомовлення в Україні.
  31. Радіомовлення у сфері ЗМК. Поняття інформаційного суверенітету в контексті національного інформаційного простору.
  32. Специфіка подачі новин на державних радіостанціях України. Специфіка подачі новин на комунальних і комерційних радіостанціях України.
  33. Новітні тенденції у діяльності редакцій новин радіостанцій різної форми власності.
  34. Методи збору інформації: спостереження, вивчення документів та інтерв’ю, соціологічний метод. Метод інтерв’ю як найбільш популярний метод збору інформації серед журналістів. Особливості методу.
  35. Цифрове радіомовлення. Його характеристика та перспектива в Україні.
  36. Ефірне радіомовлення. Класифікація радіохвиль.
  37. Формати радіостанцій та типи програм.
  38. Інформаційні жанри на радіо. Особливості їх впливу на аудиторію.
  39. Еволюція журналістських жанрів після виникнення радіомовлення. Трансформація радіожанрів  у сучасних умовах.
  40. Структура та особливості радіокоментаря. Його роль та місце на каналах  державних радіостанцій..
  41. Жанрові особливості радіорепортажу. Його роль та місце в залежності від формату радіостанції.
  42. Методи збору радіоінформації: спостереження. інтерв’ю, соціологічний метод.
  43. Інтерв’ю як поширений діалогічний жанр радіомовлення  Інтерв’ю  в «запису» та в «прямому ефірі».
  44. Акустично-виражальні засоби радіомовлення та їх штучні електронні двійники. Радіомовлення у нових технологічних умовах.
  45. Радіомовлення як платформа мультимедійної журналістики.
  46. Радіовистава за драматичними творами та оригінальна радіоп’єса. Жанрові особливості.
  47. Радіокореспонденція як інформаційний жанр з елементами  коментування та аналізу. Призначення та особливості в ефірі.
  48. Характеристика сучасного інформаційного радіопростору України.
  49. Дикторське читання новин та журналістське ведення: порівняльна характеристика
  50. Особливості онлайн-радіомовлення в Україні
  51. Основні технічні помилки в оформленні текстового та художнього контенту в оригінал-макетах друкованих видань
  1. Технологія верстки, послідовність роботи над документом та основні параметри програм QuarkXPress чи Adobe InDesign.
  2. Шрифтові та не шрифтові виділення в текстах друкованих видань. Квантифікація тексту.
  3. Нормативи та стандарти, що регламентують вибір шрифтових параметрів для друкованих видань різних видів.
  4. Технічні й технологічні вимоги до підготовки та публікації ілюстративного матеріалу у друкованих та електронних виданнях
  5. Стандартні формати та розмірні параметри книжкових, журнальних і газетних видань.
  6. Технічні вимоги до додрукарської підготовки електронних оригінал-макетів книжкових видань.
  7. Принцип та способи розміщення ілюстрацій у друкованих виданнях
  8. Поняття “негативного” та “позитивного простору” у композиційно-графічному моделюванні журнальних видань.
  9. Графічна інтерпретація тексту. Правила та принципи створення
  10. Системи управління контентом в мережі.
  11. Принципи та інструментарій веб-аналітики.
  12. Технології веб-дизайну.
  13. Технічні та технологічні аспекти веб-верстки.
  14. Жанрові форми тематичного блогінгу на прикладі європейської, американської та вітчизняної публіцистики.
  15. Кроскультурні концепти у зрізі польської сучасної публіцистики.
  16. Світоглядна публіцистика та її найактуальніші зразки в сучасному світі.
  17. Публіцистичні діалоги, дебати та війни: інструменти, техніки, поля бою (на прикладі міжнародних політичних конфліктів).
  18. Пропаганда vs публіцистика: російсько-український досвід.
  19. Політична публіцистика, карикатура, фотопубліцистика (на прикладі кращих зразків сучасного медійного поля Великобританії.
  20. Що таке жанр?
  21. Що лежить в основі інформаційних жанрів, а що в аналітичних?
  22. Види інтерв’ю.
  23. Особливості жанру інтерв’ю: форми проведення.
  24. Специфіка підготовки, проведення, відтворення інтерв’ю: технічний, психологічний, юридичний аспект.
  25. Коментар і замітка – що спільного?
  26. Різниця між журналістським та соціологічним опитуванням?
  27. Головна мета експерименту в журналістиці.
  28. Композиція, авторський стиль в жанрі репортажу.
  29. Подієвий і неподієвий (пізнавальний) репортаж: спільне і відмінне.
  30. Джерела інформації під час написання інформаційних повідомлень.
  31. Як впливає тематична спеціалізація видання на його редакційну політику?
  32. Специфіка розробки тематики для міжнародних, політичних, соціальних видань.
  33. Порядок аналізу документальної інформації.
  34. Журналістське спостереження як феномен журналістської праці.
  35. Інформативна складова фотографії. Характеристика фотознімку.
  36. Реальність та вимисел на світлині. Механізм аналізу фотографії.
  37. Інформативні та ілюстративні фотографії у фотожурналістиці.
  38. Фотоілюстрація у газеті: критерії, тенденції, перспективи.
  39. Функція фотографій на сторінках друкованих ЗМІ: спільне та відмінне.
  40. Специфіка фотозображень у газеті: інформаційні та аналітичні видання.
  41. Фото у журнальній періодиці: критерії, тенденції, перспективи.
  42. Специфіка журнальної фотоілюстрації.
  43. Фотоілюстрація Інтернет-видань: критерії, специфіка, тенденції, перспективи.
  44. Функція фотографії на Web-сторінці, в Інтернет-виданні, в соціальних медіа.
  45. Критерії підбору фотографій для реклами.
  46. Функція фотографії у рекламі. Специфіка створення фотографій для різного виду реклами.
  47. Спільне та відмінне фотоілюстрацій в газеті, журналі, Інтернеті, рекламі.
  48. Правові основи функціонування фотожурналістики.
  49. Специфіка жанрового поділу в фотожурналістиці: класифікація теоретиків, практиків, фотоагентств.
  50. Види репортажної фотографії.
  51. Основні параметри фотозйомки. Специфіка репортажної фотографії.
  52. Композиційна побудова фотографії.
  53. Жанри фотографії та фотожурналістики: спільне та відмінне.
  54. Фотонарис: вимоги до жанру.
  55. Стріт-фото – характеристика жанру.
  56. Види жанрів фотографії: за об’єктом, за функцією, за образотворчою класифікацією.
  57. Група інформаційних жанрів в теорії фотожурналістики.
  58. Група аналітичних жанрів в теорії фотожурналістики.
  59. Група художньо-публіцистичних жанрів в теорії фотожурналістики.
  60. Причини виникнення перших світових інформаційних агентств.
  61. Розвиток українських інформаційних агентств.
  62. Класифікація інформаційних агентств.
  63. Поняття «інформаційного продукту» агентства. Системи інформаційних продуктів.
  64. Ключові гравці на сучасному інформаційному ринку світу серед інформаційних агентств.
  65. Правове поле діяльності вітчизняних інформаційних агентств.
  66. Архітектоніка повідомлень інформаційних агентcтв: вітчизняні і світові надбання.
  67. Структура повідомлень інформаційних агентств.
  1. Джерела інформації як обов’язкові компоненти інформаційних повідомлень агентств новин.
  1. Інформаційні продукти агенційної журналістики та їх жанри.
  2. Поняття про публіцистику та публіцистичність. Публіцистичність як виражальна якість і спосіб осмислення навколишньої дійсності.
  3. Аргументація у публіцистиці. Теза та її доведення. Концепція, тема та ідея публіцистичного твору.
  4. Єдність змісту і форми у художньо-публіцистичному творі на прикладі порівняльної характеристики таких жанрів як нарис та есе.
  5. Характеристика художньо-публіцистичних жанрів: призначення, масштаб узагальнення, особливість мовно-стилістичних засобів.
  6. Взаємозв’язок публіцистики з науковою діяльністю і художньою літературою: спільне та відмінне.
  7. Авторський фактор у публіцистиці. У чому полягає феномен української письменницької публіцистики?
  8. Роль публіцистики в умовах інформаційної війни та глобалізаційних процесів. Свобода слова і соціальна відповідальність публіциста.

 

IV

(До білета буде включено один з наведених практичних прикладів, ознайомитися з якими можна за посиланням Посібник для підготовки до державного іспиту)

 

  • Аналіз ситуації із засто­су­ванням знань професійних стандартів, принципів журна­ліст­ської етики

 

Перелік питань та завдань для випускників бакалаврського напряму «видавнича справа та редагування»

I Диктант (нижче подано зразки)

Іван Богун

Ім’я прославленого героя Визвольної війни середини XVII століття, одного з найвидатніших козацьких полковників Івана Богуна, безумовно, назавжди залишиться на скрижалях нашої історії. Після смерті Максима Кривоноса він став найближчим помічником Богдана Хмельницького, який покладався на нього у найскладніших військових ситуаціях.

Талант полководця і особисту хоробрість Богун виявляв завжди. Так було під час Берестецької битви у червні 1651 року, коли Хмельницький опинився в полоні і українська армія потрапила в скрутне, здавалося б, безвихідне становище. Завдяки рішучості й винахідливості Івана Богуна, обраного наказним гетьманом, козаки збудували через непрохідне болото й річку Пляшівку три переправи, по яких і вдалося, хоча й ціною великих втрат, вивести військо з оточення.

У березні 1653 року Ян Казимир кинув на Україну добірні частини польської кінноти, очолювані одним з найкращих полководців, яких будь-коли знала Польща, – Стефаном Чарнецьким. Хмельницький, обміркувавши ситуацію, посилає проти нього блискучого майстра маневреної війни – Івана Богуна.

Маючи значно менші сили, Богун заманив Чарнецького в Монастирище. Всі зусилля польського полководця взяти штурмом цю фортецю виявилися марними. Богун знову вдався тут до тактичного маневру: переодягнувши частину своїх козаків у татарський одяг, він наказав їм, героям-відчайдухам, наступати, а сам із рештою кінноти вдарив з іншого боку. Подумавши, що до козаків прийшло татарське підкріплення, поляки залишили обоз і кинулись навтікача.

Усе своє життя Іван Богун воював проти ворогів українського народу і цим заслужив у нього вічну славу. Пам’ять про народного козака-героя збереглася в легендах, піснях, мистецьких творах, популярних нині не лише в Україні (за І. Лисенком).

240 слів

ІІ Питання з історії України

  1. Походження українського народу.
  2. Київська Русь як держава українського народу.
  3. Галицько-Волинське князівство як держава українського народу.
  4. Місце Берестейської унії в історії України.
  5. Внесок української інтелігенції в розвиток освіти й наукових знань в ХУІ ст.
  6. Постать Дмитра Вишневецького в історії України.
  7. Культура України першої половини ХУІІ ст.
  8. Козацька старшина як українська політична еліта доби Гетьманщини.
  9. Конотопська битва в історії України.
  10. Три поділи України між Москвою і Польщею в 17 столітті.
  11. Постать Івана Сірка в історії України.
  12. Полтавська битва в історії України.
  13. Участь українського козацтва в освоєнні Слобожанщини та Кубані.
  14. Українські землі в складі Австрійської імперії.
  15. Українська культура в добу Гетьманщини.
  16. Значення творчості Тараса Шевченка, Івана Франка та Лесі Українки для відродження української державності.
  17. Постать Миколи Міхновського в історії України.
  18. Центральна Рада в боротьбі за відродження української держави. ІІІ і ІV Універсали.
  19. Ставлення більшовиків до української державності.
  20. Берестейський договір 1918 року.
  21. Злука ЗУНР і УНР. Акт Соборності.
  22. Варшавський договір 1920 року.
  23. Причини та наслідки трьох голодоморів в Україні в ХХ столітті.
  24. Українізація поза межами УСРР.
  25. Організації українських націоналістів (ОУН).
  26. Проголошення Карпатської України самостійною державою.
  27. Приєднання до УРСР Волині, Галичини, Північної Буковини та Південної Бессарабії.
  28. Україна в загарбницьких планах фашистської Німеччини.
  29. Діяльність комуністичного та націоналістичного підпілля в роки Другої світової війни.
  30. Внесок українського народу в перемогу.
  31. Загострення соціальних проблем радянського суспільства. Неосталінізм.
  32. Основні напрямки перебудови М. Горбачова та її наслідки.
  33. Зусилля діаспори щодо відродження української державності.
  34. Проголошення незалежності України.
  35. Альтернативні варіанти геополітичної орієнтації України.

 

 

IIІ (До білета буде включено одне з питань)

  • Питання з редакційно-видавничого фаху
  1. Функціональні обов’язки коректора.
  2. Методика бібліографування.
  3. Жанри бібліографічних посібників.
  4. Передмова, вступна стаття, післямова, супровідна стаття у книжковому виданні.
  1. Види видань за цільовим призначенням та інформаційними ознаками.
  2. Види видань за матеріальною конструкцією, складом основного тексту та обсягом.
  3. Види видань за періодичністю та структурою.
  4. Види періодичних і продовжуваних видань.
  5. Електронні видання: види, вимоги до вихідних відомостей відповідно до ДСТУ 7157:2010.
  1. Довідково-пошуковий апарат енциклопедичних видань.
  2. Види статей енциклопедичних видань.
  3. Система рубрикації в книжкових виданнях.
  4. Сучасний стан стандартизації видавничої справи в Україні.
  5. Міжнародний стандартний номер книги ISBN. Знак Міжнародного штрихового кодування видавничої продукції (EAN).
  6. Методика роботи редактора з цитатами. Порядок введення цитати в текст.
  7. Видова класифікація бібліографії.
  8. Бібліографічний опис: зони та елементи, вимоги до складання.
  9. Організація бібліографічної діяльності в Україні.
  10. Загальна характеристика і види енциклопедичних видань, специфіка їх текстів.
  11. Використання стилю у програмі верстки. Принципи створення стилів та роботи з ними.
  12. Особливості бібліографічного опису електронних ресурсів.
  13. Функціональні обов’язки художнього редактора і більдредактора.
  14. Типологічний ряд навчальних видань та специфіка їх редагування.
  15. Мета та етапи редакційно-видавничого процесу.
  16. Сучасні технології просування видавничої продукції.
  17. Особливості цифрової дистрибуції книжкових видань.
  18. Модульна система конструювання газет, книг, журналів та електронних ресурсів.
  19. Загальна характеристика, види довідкових видань і специфіка їх редагування.
  20. Технології web2.0 у текстотворенні.
  21. Рецензування авторського оригіналу. Вимоги до рецензії.
  22. Літературне редагування тексту. Текст як об’єкт редакторського аналізу.
  23. Загальна характеристика і види словників.
  24. Редакційне оформлення коментарів.
  25. Примітки і вимоги до їх оформлення.
  26. Специфіка редагування газетно-журнальних текстів.
  27. Завдання, функції та види покажчиків книги.
  28. Екранний спосіб редагування.
  29. Закон України «Про видавничу справу».
  30. Концепція видання як основа видавничого проекту.
  31. Функціональні обов’язки головного редактора.
  32. Художні засоби дизайну медій.
  33. Нові редакторські професії.
  34. Структура анотації та методика анотування.
  35. Спеціальні способи друку.
  36. Особливості роботи редактора з перевиданням.
  37. Оправи, обкладинки та їх види.
  38. Специфіка редагування наукових видань.
  39. Методики і техніки редагування тексту.
  40. Типологічні особливості довідкової літератури.
  41. Робота редактора над словниками.
  42. Технологічні особливості основних способів друку.
  43. Поліграфічні прийоми оздоблення друкованої продукції
  44. Модифікація і модернізація книги.
  45. Особливості роботи редактора з перекладами.
  46. Специфіка редагування художніх видань.
  47. Мета і структура видавничої програми.
  48. Особливості шрифтового оформлення електронного видання.
  49. Технічні показники друкованого видання: формат, обсяг, шрифт, аркуш.
  50. Специфіка редагування рекламних видань.
  51. Загальні технічні вимоги до навчальних видань.
  52. Видання навчальної літератури в умовах мультиплатформності.
  53. Композиція навчальної книги.
  54. Робота редактора із запитальним блоком шкільного підручника.
  55. Видавнича культура шкільного підручника.
  1. Основні технічні помилки в оформленні текстового та художнього контенту в оригінал-макетах друкованих видань
  1. Технологія верстки, послідовність роботи над документом та основні параметри програм QuarkXPress чи Adobe InDesign.
  2. Шрифтові та не шрифтові виділення в текстах друкованих видань. Квантифікація тексту.
  3. Нормативи та стандарти, що регламентують вибір шрифтових параметрів для друкованих видань різних видів.
  4. Технічні й технологічні вимоги до підготовки та публікації ілюстративного матеріалу у друкованих та електронних виданнях
  5. Стандартні формати та розмірні параметри книжкових, журнальних і газетних видань.
  6. Технічні вимоги до додрукарської підготовки електронних оригінал-макетів книжкових видань.
  7. Принцип та способи розміщення ілюстрацій у друкованих виданнях
  8. Поняття “негативного” та “позитивного простору” у композиційно-графічному моделюванні журнальних видань.
  9. Графічна інтерпретація тексту. Правила та принципи створення
  10. Системи управління контентом в мережі.
  11. Принципи та інструментарій веб-аналітики.
  12. Технології веб-дизайну.
  13. Технічні та технологічні аспекти веб-верстки.

 

IV Практичне завдання з фаху

(Зразки текстів для редагування)

Зредагуйте текст,  застосовуючи  коректурні знаки

Найбільш вражаючих успіхів досягли Ради в ліквідації неписьменності. Під час революції письменними були близько 40 % міського населення; через 10 років уже 70 %. На селі на протязі цього періоду письменність зросла з 15% до понад 50 %. Оскільки масова освітня компанія велася українською мовою, то розповсюдження освіти означало й поширення українізації серед молоді країни.Аналогічне відродження переживала україномовна преса, яку жорстко придушував царський режим і для якої перші роки радянської влади не були самими сприятливими. У 1922 р. з усіх публікованих на Україні книжок лише 27 % виходили  на українській мові. До 1927 року українською мовою налічувалось більш як половина книжок, а в 1933 р. з 426 газет республіки 373 можна було прочитати рідною мовою  .

Із-за політики  українізації українська мова перестала бути романтичною й малозрозумілою ідеєю-фікс крихітної групки інтилігенції чи ознакою відсталого селянства.

Однак негативне відношення до радянської влади, до її політики викликало значну еміграцію діячів літератури і мистецтва. Твори письменників-емігрантів донедавна замовчувалися або спотворювалися, вони були огульно віднесені до буржуазно націоналістичних. В свою чергу стара інтилігенція, зокрема й художня, не влаштовувала нову владу ні кількісно, ні своїм світоглядом. Було поставлено завдання виховання, навчання робітничо-селянської інтелігенції. Культура ставала частиною політики правлячої партії, мала виконувати її соціальне замовлення, суворий партійнодержавний контроль став всеохопним.

 

Зредагуйте текст,  застосовуючи  коректурні знаки

Перші заходи по українізації мали на меті розширення вживання української мови. У 1922 р. на одного члена Компартії України який постійно вживав українську мову припадало семеро тих, хто розмовляв лише російською, в уряді ж це співвідношення було 1 до 3-ох. У серпні 1923-ого, щоб усунути цю диспропорцію партійні та урядові службовці отримали вказівку пройти спеціально організовані курси української мови.

У 1925 році чиновникам наказали послуговуватися українською мовою в усій  урядовій переписці та публікаціях. У 1927 р. було наголошено, що все партійне діловодство вестиметься  на українській мові.Попри відсутність ентузіазму серед багаточисленних неукраїнських членів уряду й партії нова політика дала вражаючі результати. Якщо в 1922 році українською мовою велося менш як 20 % урядових справ, то в 1927-му – вже 70 %.

Також зросло число українців в урядових установах. У 1923 році українці складали лише 35 % серед урядових службовців і 23 % серед членів партії. До 1927 рр. їх доля складала відповідно 54% й 52 %. Однак отримавши більшість українці в своїй переважній більшості зосереджувалися на нищих щаблях урядово-партійної ієрархії. Наприкінці 1920-тих років їхнє представництво в ЦК не перевищувало 25 %.

Компанія українізації охопила всі аспекти життя Радянської України. Найбільший вплив вона справила на освіту. Ради приділяли велику увагу шкільництву. Такий інтерес пояснюється кількома чинниками: з ідеологічного погляду, щоб слугувати зразком нового ладу, радянське суспільство мало бути освідченим; більше того, освічене населення збільшувало виробничий потенціал і міць держави; і нарешті, освіта надавала чудові можливості прививати новим поколінням радянські цінності.


Перелік питань та завдань для випускників бакалаврського напряму «реклама та зв’язки з громадськістю»

I

  • Диктант (нижче подано зразки)

Острозька школа

Острозька школа, або, як її подекуди називали і свої, і чужі, «академія», була в той час славна на всю Україну. Її заснував князь Василь-Костянтин як противагу єзуїтським ліцеям, у котрих вчили польської і латини.

Початок Острозької школи припадає на рік 1580. До того часу була тут школа нижча, яких тоді, мало не півтисячоліття тому, багато було в Україні, тому вона не могла нічим відзначитися.

Для початку князеві належало зібрати якнайкращих на ті часи вчених мужів, здатних піднести на вищий рівень науку в майбутньому академічному осередку. Князь добирав собі людей, де лише про них міг довідатися, спроваджував їх до Острога і наділяв своєю княжою ласкою. Одним із першопрохідців української освіти був Герасим Смотрицький, український шляхтич із міста Смотрича, від назви якого, власне, й походить його прізвище.

На час запрошення до Острога Смотрицький служив міським писарем у Кам’янці – маленькому містечку на той час. Не знаємо, де він учився і яку мав освіту, однак можемо сказати напевно, що для посади міського писаря треба було мати освіту, і не поверхневу. Князь Василь-Костянтин переконав обізнаного в науках шляхтича перебратися до острозького маєтку, де доручив йому важливе завдання з розбудови школи.

На превеликий жаль, немає докладних відомостей про те, яким був план навчання в тій школі. З листа Захарії Копистенського бачимо, що навчали там, окрім слов’янської, себто старослов’янської, мови, також латинської і грецької, а ще – теології, філософії, астрономії, математики і риторики.

Поволі зібрався під патронатом князя Острозького значний гурток учених, який узявся за видання книжок – революційно нову на той час справу. Вікопомною, як на той час, подією стало видання Біблії з передмовою Герасима Смотрицького – так званої Острозької Біблії (за А. Чайківським).

264 слова

ІІ

  • Питання з історії України
  1. Походження українського народу.
  2. Київська Русь як держава українського народу.
  3. Галицько-Волинське князівство як держава українського народу.
  4. Місце Берестейської унії в історії України.
  5. Внесок української інтелігенції в розвиток освіти й наукових знань в ХУІ ст.
  6. Постать Дмитра Вишневецького в історії України.
  7. Культура України першої половини ХУІІ ст.
  8. Козацька старшина як українська політична еліта доби Гетьманщини.
  9. Конотопська битва в історії України.
  10. Три поділи України між Москвою і Польщею в 17 столітті.
  11. Постать Івана Сірка в історії України.
  12. Полтавська битва в історії України.
  13. Участь українського козацтва в освоєнні Слобожанщини та Кубані.
  14. Українські землі в складі Австрійської імперії.
  15. Українська культура в добу Гетьманщини.
  16. Значення творчості Тараса Шевченка, Івана Франка та Лесі Українки для відродження української державності.
  17. Постать Миколи Міхновського в історії України.
  18. Центральна Рада в боротьбі за відродження української держави. ІІІ і ІV Універсали.
  19. Ставлення більшовиків до української державності.
  20. Берестейський договір 1918 року.
  21. Злука ЗУНР і УНР. Акт Соборності.
  22. Варшавський договір 1920 року.
  23. Причини та наслідки трьох голодоморів в Україні в ХХ столітті.
  24. Українізація поза межами УСРР.
  25. Організації українських націоналістів (ОУН).
  26. Проголошення Карпатської України самостійною державою.
  27. Приєднання до УРСР Волині, Галичини, Північної Буковини та Південної Бессарабії.
  28. Україна в загарбницьких планах фашистської Німеччини.
  29. Діяльність комуністичного та націоналістичного підпілля в роки Другої світової війни.
  30. Внесок українського народу в перемогу.
  31. Загострення соціальних проблем радянського суспільства. Неосталінізм.
  32. Основні напрямки перебудови М. Горбачова та її наслідки.
  33. Зусилля діаспори щодо відродження української державності.
  34. Проголошення незалежності України.
  35. Альтернативні варіанти геополітичної орієнтації України.

 

IIІ

(До білета буде включено одне з питань)

  • Питання з професійної підготовки

 

Зв’язки з громадськістю:

 

  1. Особливості політичних комунікацій у Давній Греції та Давньому Римі.
  2. Еволюція політичної комунікації у Середні віки (Фома Аквінський, Роджер Бекон, Мішель Монтень, Еразм Ротердамський, Ніколо Макіавеллі).
  3. Комунікація в державній і політичній сферах за часів Київської Русі, основні аспекти дохристиянської і ранньохристиянської комунікацій.
  4. Особливості комунікацій українського козацтва часів Запорізької Січі.
  5. Зародження основ паблік рилейшнз у США.
  6. Інноваційні PR-технології ХІХ ст.: досвід країн Європи.
  7. Основні історичні віхи розвитку паблік рилейшнз у ХХ ст., геополітична специфіка.
  8. Діяльність найвідоміших PR-фахівців ХХ ст.
  9. Глобалізація професійної системи зв’язків з громадськістю ХХ ст.: міжнародні асоціації.
  10. Інституалізація та правові основи діяльності паблік рилейшнз в Україні.
  11. Етика і професійні стандарти у зв’язках з громадськістю.
  12. Сутність і основні елементи системи зв’язків з громадськістю.
  13. Основні моделі управління зв’язками з громадськістю.
  14. Зв’язки з громадськістю та пропаганда, журналістика, реклама (спільне та відмінне).
  15. Форми та методи PR-діяльності.
  16. PR-агенція: цілі, функції, методи роботи.
  17. Форми і ефективні методи організації PR-кампанії.
  18. Правові та організаційні основи діяльності PR-агенції.
  19. Форми і методи роботи сучасної прес-служби.
  20. Зв’язки з громадськістю державних органів влади: психологічні та організаційні особливості.
  21. Прес-служби у системі підрозділів зв’язків із громадськістю урядових структур.
  22. Основні функції та особливості організації PR-служб у фінансовій галузі.
  23. Напрямки PR-діяльності некомерційних організацій.
  24. Імідж: види, функції, структура, методи та засоби формування.
  25. Специфіка та основні форми діяльності спін-доктора в контексті сучасної інформаційної боротьби.
  26. Основні інструменти та методи ведення сучасних інформаційних війн.
  27. Поняття сучасної інформаційної війни, методи протидії інформаційним атакам.
  28. Пропаганда як форма суспільної комунікації: форми, методи, жанрова різноманітність, найвидатніші фахівці.
  29. Чутки як PR-інструмент: класифікація, шляхи і методи поширення, соціальні функції, методи управління та протидії.
  30. Особливості діяльності прес-служб за умов кризових та надзвичайних ситуацій.
  31. Громадська думка в контексті PR-діяльності: генезис, структура, функції, технології формування.
  32. Соціологія громадської думки: історія та методи дослідження, актуальні проблеми та найвидатніші дослідники.
  33. Канали висловлення громадської думки, особливості взаємодії з державними, політичними, економічними та іншими соціальними інститутами.
  34. Інформаційне планування PR-кампанії.
  35. Прес-релізи. Правила підготовки прес-релізів. Структурні елементи у прес-релізі. Вимоги до інформації у прес-релізі. Види прес-релізів.
  36. Особливості прес-конференції як способу оприлюднення важливої й поточної інформації. Брифінг як форма регулярного спілкування з представниками ЗМІ.
  37. Різновиди письмових інформаційно-аналітичних матеріалів, які готує прес-служба для ЗМІ.
  38. Прес-тур як інформаційний захід для преси. Особливості проведення заходу.
  39. Моніторинг інформаційного поля як основа інформаційної політики організації.
  40. Планування PR-кампаній: стратегічний та оперативний підходи.
  41. План-графік, діаграма Ганта, мережевий графік: можливості інструментарію в рамках планування та організації PR-кампанії.
  42. Критерії і показники ефективності PR-кампанії.
  43. Внутрішні PR-документи: види, особливості застосування.
  44. Зовнішні PR-документи: види, особливості застосування.
  45. Кризовий план і планування кризових комунікацій. Група кризових
    комунікацій: принципи її комплектування, основні сфери діяльності.
  46. Особливості ресурсного планування і формування бюджету PR-кампанії.
  47. Види продуктів медіааналітики: інформаційний бюлетень, рress-report, тематична аналітична записка, аналіз медіа-образу компанії, психологічний медіа-портрет. Контент-аналіз.
  48. Завдання, інструменти, форми та методи PR-діяльності в мережі інтернет.
  49. PR-діяльність організації в інтернеті: завдання mass relations (масової комунікації), group relations (взаємовідносин із групами) та media relations (стосунків із ЗМІ).
  50. Формування позитивного іміджу, управління репутацією в соціальних мережах, блогах, на корпоративних сайтах, інтернет-конференціях. SERM (Search Engine Reputation Management) – управління репутацією у пошукових системах.

 

 

 

 

Реклама:

 

  1. Основні етапи розвитку реклами: причини і закономірності появи нового етапу, особливості комунікації, провідні жанри.
  2. Протореклама у стародавньому світі: витоки, функції, форми, особливості комунікації.
  3. Суспільно-економічні фактори становлення, провідні жанри, новаторство рекламних комунікацій у період Середньовіччя.
  4. Зародження, становлення, специфічні особливості національних форм рекламування в країнах Західної Європи (Англія, Франція, Німеччина) у ХVІІ-ХVІІІ ст.
  5. Зародження та розвиток реклами в Північній Америці.
  6. Західноєвропейський досвід рекламної діяльності у ХХ ст.
  7. Розвиток рекламної справи в Україні на сучасному етапі.
  8. Сутність, класифікація, види та функції реклами.
  9. Місце реклами в системі маркетингових комунікацій.
  10. Правові засади рекламної діяльності в Україні. Основні положення Закону України «Про рекламу».
  11. Відповідальність за порушення чинного законодавства України в галузі рекламної діяльності.
  12. Рекламна агенція: її функції, структура та роль в організації рекламної діяльності.
  13. Організація та функції відділу реклами, його структура, взаємодія з іншими службами.
  14. Засоби розповсюдження реклами. Основні критерії вибору каналу для розповсюдження реклами.
  15. Функції та обов’язки менеджера з реклами.
  16. Мотивація та стимулювання споживачів у рекламі.
  17. Цільова аудиторія. Типи споживачів. Раціональний та емоційний типи споживачів.
  18. Основні етапи рекламного процесу.
  19. Структура та рівні рекламного повідомлення.
  20. Рекламний текст як основна одиниця рекламної комунікації.
  21. Особливості реклами на різних етапах життєвого циклу товару.
  22. Основні етапи готовності цільової аудиторії до здійснення покупки: «рекламні сходи».
  23. Піраміда потреб А.Маслоу і мотивація споживачів у рекламі.
  24. Рекламні формули: механізми практичного застосування.
  25. Складові рекламного тексту.
  26. Вербальна і невербальна комунікації у рекламі.
  27. Когнітивні механізми формування рекламного іміджу.
  28. Рекламний слоган: основні завдання, вимоги, критерії відбору.
  29. Правила написання рекламного тексту.
  30. Типи творчих рекламних стратегій.
  31. Основні елементи фірмового стилю.
  32. Основні етапи підготовки та проведення рекламної кампанії.
  33. Розробка стратегії рекламної кампанії.
  34. Кількісні дослідження у рекламі та аналіз їх результатів.
  35. Якісні дослідження у рекламі та аналіз їх результатів.
  36. Основні показники і терміни медіапланування.
  37. Планування, розрахунок і розподіл рекламного бюджету.
  38. Використання нейролінгвістичного програмування у рекламі.
  39. Епатажність як предмет комунікації, її ефективність у рекламі. Скандальна реклама.
  40. Інтегровані TTL-комунікації.
  41. Основні міфотехнології сучасної реклами.
  42. Семіотика у рекламі. Семіотичні моделі реклами.
  43. Тенденції та перспективи розвитку Інтернет-реклами.
  44. Психологічні особливості інтернет-аудиторії в контексті рекламних комунікацій.
  45. Інтернет-реклама: види, психологічні особливості сприйняття, переваги та недоліки.
  46. Особливості функціонування політичної реклами в Україні. Методи психологічного впливу. Прихована політична реклама.
  47. Маніпулятивні технології в політичній рекламі.
  48. Стереотипи та домінанти у рекламі.
  49. Гендерні стереотипи у рекламі: сила і слабкість, особливості сприйняття та дискримінаційні ідеали.
  50. Соціальна реклама в Україні: механізми ефективного впливу.

 

 

IV

Практичне завдання з професійної підготовки

(Зразки завдань із фаху)

 

  1. Розробити PR-бриф для написання іміджевої статті (за вказаними вимогами).

Замовник – Інститут журналістики.

Тема – вступна кампанія 2015 року.

 

 

  1. Запропонувати концепцію і стратегію рекламної кампанії – соціальна \ політична реклама (відповідно до спеціалізації студента)

 

 

  1. 3. Написати прес-реліз та визначити канали і форми його поширення (за вказаними умовами).

Замовник – Народний депутат від партії …(за вибором студента).

Тема – анонсування зустрічі з виборцями.

Місце проведення зустрічі – за вибором студента.


  1. Написати текст рекламного оголошення (за вказаними вимогами)

Замовник – Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.

Мета – інформаційне оголошення про набір на навчання.

Цільова аудиторія – абітурієнти  Інституту журналістики.

  1. Вимога до складників оголошення: визначити та проілюструвати обов’язкові для рекламного оголошення в пресі художні та структурні елементи відповідно до ЗУ «Про рекламу» та правил складання рекламних оголошень.
  2. Критерії:

– креативність;

– відповідність цільовій аудиторії;

– наявність структурних елементів.

 

 

  1. Визначити цільову аудиторію, канали і мем-носій для поширення чутки (умови та мета завдання додаються).

Завдання  – розповсюдити чутку про погану якість товарів компанії-конкурента на прикладі двох конкуруючих компаній: «ТНК» та «Укрнафта».

Мета – вибити компанію «ТНК» з вітчизняного ринку палива.